Зміни і нововведення, які запроваджуються Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

 Подання фінзвітності разом з аудиторським висновком

Змінами до п. 46.2 ПКУ передбачено, що платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (Закону № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:

У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ПКУ для подання податкових декларацій (розрахунків). Тобто, якщо не подати затверджену аудиторами фінзвітність, вважатиметься, що декларація (до якої така фінзвітність є невід’ємним додатком) не була подана.

Проте зміни до п. 46.2 ПКУ набрали чинності 23 травня 2020 року і граничний термін подання декларації та фінансової звітності за звітний період (2019 рік) вже минув.

Тому вперше норма цього пункту щодо обов’язкового подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, застосовується в 2021 році за підсумками 2020 звітного року.

Тобто у 2020 році цю вимогу виконувати не треба. Але ось на те, що спочатку податківцям подається фінзвітність, ще не затверджена аудиторами, а потім (окремо) – вже затверджена, слід звернути окрему увагу.

Що робити, якщо дані фінзвітностей будуть різними (тобто внаслідок аудиту фінзвітності були внесені зміни)?

У такому разі, на думку ДПСУ, доведеться подавати уточнюючу декларацію.

Наприклад, якщо така ситуація сталася щодо фінзвітності за 2020 рік, то уточнення треба буде подати до 10 червня 2021 року включно

Таке уточнення треба подавати лише у випадку, якщо такі зміни вплинули на показники річної декларації.

Відповідно до  п. 49.4 ПКУ фінансова звітність, Звіт про фінансовий стан (баланс) та Звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) разом з аудиторським висновком подаються в електронній формі – в разі подання декларацій в електронній формі.

Новий граничний розмір доходу для обов’язкових податкових різниць

Законом №466 внесено зміни до пп. 134.1.1 ПКУ в частині підвищення вартісного критерію річного доходу для незастосування різниць з 20 до 40 млн грн (чинні з 23 травня 2020 року) та до п. 137.5 ПКУ щодо підвищення вартісного критерію річного доходу для застосування річного звітного періоду (наберуть чинності з 1 січня 2021 року).

Платники податку на прибуток, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищує 40 млн грн:

  1. зможуть прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до розділу ІІІ ПКУ, у декларації за 2020 рік;
  2. застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток.

Увага! У 2020 році річний звітний період з податку на прибуток застосовується платниками, у яких річний дохід за 2019 звітний рік не перевищує 20 млн гривень.

 

Новий «старий» звітний період для сільгосптоваровиробників

Законом №466 внесено зміни до пп. 137.4.1 ПКУ та усунуто колізію щодо посилання на неіснуючу статтю 209 ПКУ щодо визначення сільськогосподарської продукції як критерію для застосування особливого податкового (звітного) періоду виробниками такої продукції (з 1 липня минулого року по 30 червня наступного року).

Отже, виробники сільськогосподарської продукції, які бажають перейти на новий звітний період,  подають декларацію за звітний період – півріччя 2020 року. А надалі вони зможуть застосовувати особливий річний період. Він починається з 1 липня 2020 року і закінчується 30 червня 2021 року.

 

Виробничий метод для податкової амортизації

З 23 травня 2020 року дозволено застосування виробничого методу для визначення податкової амортизації.

Тому зараз зазначимо про перехід на такий метод амортизації з ІІ кварталу 2020 року платниками, які подають декларації щоквартально.

У разі якщо платники, що подають декларації щоквартально, вирішили застосовувати з ІІ кварталу 2020 року виробничий метод нарахування податкової амортизації до основних засобів, амортизацію яких до цього проводилось за іншим методом, вони зобов’язані провести інвентаризацію цих об’єктів основних засобів станом на 1 квітня 2020 року. Амортизація, нарахована за дозволеним виробничим методом в цьому випадку вперше може бути відображена у додатку АМ до декларації за І півріччя 2020 року.

 

Вартість ОЗ збільшено до  20 000 грн

Законом №466 з 23 травня 2020 року змінено вартісний критерій визначення основних засобів з 6 000 до 20 000 гривень.

  • Цей критерій буде застосовуватись до основних засобів, що вводяться в експлуатацію після 22 травня 2020 року;
  • Основні засоби, введені в експлуатацію до 23 травня 2020 року, продовжують амортизуватись у податковому обліку, навіть якщо їх залишкова балансова вартість не перевищує 20 000 гривень.

Прискорена амортизація

Платники податку на прибуток мають право застосувати прискорену амортизацію, визначену п. 43-1 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року, та відобразити суми прискореної амортизації у додатку АМ до декларації за цей період.

 

Звітування «єдинниками» при сплаті доходів нерезидентам

З 23 травня встановлено, що юридичні та фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, ФОП та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту з джерелом їх походження з України.

Для таких суб’єктів у разі виплати доходів нерезидентам змінами до п. 137.5 ПКУ (набирають чинності з 1 січня 2021 року) передбачено застосування річного звітного періоду з податку на прибуток.

Тому, як роз’яснюють податківці: у разі виплати доходів нерезидентам у 2020 році юридичні та фізичні особи – підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування, ФОП та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають за звітний 2020 рік декларацію з додатком ПН, у якому відображають такі доходи нерезидентів та відповідні суми податку.

 

Дивіденди від нерезидентів

Законом №466 з 23 травня 2020 року п. 140.4 ПКУ доповнено новою різницею.

А саме: з’явився пп. 140.4.3 ПКУ щодо зменшення фінрезультату на суму нарахованих доходів від участі в капіталі нерезидентів та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від такого нерезидента, за умови, що доля участі в капіталі нерезидента становить щонайменше 10%  протягом календарного року та такий нерезидент не входить до переліку держав (територій), визначених відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ (крім держав (територій), з якими є чинні міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування доходів).

До внесення змін до форми декларації з податку на прибуток податківці рекомендують відображати нову різницю у будь-якому зручному рядку додатка РІ до декларації.

Але зі зазначенням цього факту у доповненні до декларації, про подання якого треба зробити позначку у спеціальному полі декларації (графа «наявність доповнення»).

 

Збитки – у спадщину

3 01.01.2021 р. можливе зменшення фінрезультату правонаступником на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується шляхом:

  • приєднання, злиття, перетворення – у періоді затвердження передавального акта;
  • поділу, виділу – у періоді затвердження розподільчого балансу пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.

Платники – правонаступники до внесення змін до декларації можуть відобразити суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується, у рядку 3.2.4 додатка РІ до декларації.

 

Штрафи за договірними відносинами та за перевірками

За новою редакцією пп. 140.5.11 ПКУ фінансовий результат збільшується на суму витрат від відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу в т.ч. за договорами ЗЕД, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства. Ці зміни чинні з 23 травня 2020 року.

Таке збільшення фінансового результату до оподаткування платники можуть відобразити у рядку 3.1.11 додатка РІ до декларації.

 

Різниця при здійсненні операцій з нерезидентами без ділової мети

За новим пп. 140.5.15 ПКУ фінансовий результат збільшується на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети. Ці зміни набрали чинності 23 травня 2020 року.

До внесення змін до форми декларації відображати нову різницю слід у будь-якому зручному рядку додатка РІ до декларації для збільшення фінансового результату. Але зі зазначенням цього факту у доповненні до декларації, про подання якого треба зробити позначку в спеціальному полі декларації (графа «наявність доповнення»).

 

Облік капіталізації процентів

Новою нормою абз. 6 пп. 138.3.2 ПКУ приведено податковий облік процентів у відповідність до бухгалтерського обліку.

Для цілей розрахунку різниці за пп. 140.2 ПКУ платник податків буде зобов’язаний вести окремий облік процентів, що були капіталізовані (підлягали включенню до собівартості необоротного активу) відповідно до положень МСФЗ або ПСБО.

Капіталізовані проценти, що збільшили собівартість необоротних активів будуть враховуватися при розрахунку суми перевищення відповідно до пп. 140.2 ПКУ у періоді нарахування амортизації відповідних об’єктів ОЗ.

Відповідно до п. 53 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ правила обліку процентів, передбачені абз. 1 пункту 140.2 ПКУ, застосовуються з 1 січня 2021 року до всіх кредитів, позик та інших боргових зобов’язань, що обліковуються на балансі платника податків станом на 1 січня 2021 року.

З 01.01.2021 р. за новою редакцією п. 140.2 ПКУ для платника податку, у якого сума боргових зобов’язань, визначених п. 140.1 ПКУ, що виникли за операціями з нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями (крім процентів, що підлягають капіталізації відповідно до НП(С)БО або МСФЗ до моменту введення відповідного активу в експлуатацію) понад 30% суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того самого звітного (податкового) періоду.

Об’єкт оподаткування, який згадується в цій нормі, визначатиметься згідно зі ст. 134 ПКУ з коригуванням фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу, крім:

  • від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років;
  • різниці, визначеної п. 140.2 ПКУ.

Якщо у звітному (податковому) періоді показник, розрахований відповідно до абзацу першого цього пункту, має від’ємне значення, фінансовий результат до оподаткування збільшуватиметься на всю суму процентів, нарахованих у цьому звітному (податковому) періоді.

До суми процентних витрат, нарахованих протягом звітного (податкового) періоду, додається частка амортизаційних відрахувань, що припадає на суму процентних витрат, капіталізованих у складі вартості необоротного активу до моменту введення його в експлуатацію. Отже, платник податку в кожному окремому звітному (податковому) періоді визначатиме частку амортизаційних відрахувань із вартості відповідного необоротного активу, що припадає на суму капіталізованих процентів, виходячи із застосовного методу амортизації та строку корисного використання відповідного необоротного активу.

Норми п. 140.2 ПКУ не застосовуватимуться та фінансовий результат до оподаткування не збільшуватиметься на суму процентів, що підлягають капіталізації відповідно до П(С)БО та МСФЗ та не впливають на фінансовий результат до оподаткування платника податків у звітному (податковому) періоді, до моменту введення відповідного необоротного активу в експлуатацію.

Норми цього пункту не застосовуватимуться до фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю.

Коригування, передбачені п. 140.2 ПКУ, не здійснюватимуться і щодо суми процентів, визнаних такими, що не відповідають принципу «витягнутої руки».

Якщо операція з нерезидентом, за якою сплачують проценти, є контрольованою, діятиме окреме правило. У разі перевищення суми процентних витрат за контрольованими операціями над рівнем, визначеним відповідно до принципу «витягнутої руки», положення цього пункту застосовуються до суми процентних витрат, що відповідають принципу «витягнутої руки». При цьому таке правило застосовуватиметься за наслідками звітного (податкового) року.

 

Різниця щодо резерву очікуваних кредитних збитків

У податкову різницю щодо дебіторської заборгованості (ст. 139 ПКУ) з 23.05.2020 р. додали норму щодо резерву очікуваних кредитних збитків. Цей резерв створюється за МСФЗ 9 «Фінансові інструменти»..

Кредитний збиток – різниця між передбаченими договором грошовими потоками, що належать організації, і грошовими потоками, які вона очікує отримати. Тобто це уточнення буде впливати на застосування податкових різниць платниками податку на прибуток, які складають фінзвітність за МСФЗ.

Механізм застосування податкової різниці такий:

– Фінрезультат буде збільшуватися на суму витрат на резерв очікуваних кредитних збитків та на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад цей резерв.

– Фінрезультат буде зменшуватися:

  • на суму коригування резерву очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до МСФЗ;
  • на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ.

 

30%-різниця щодо експорту нерезидентам

За новим пп. 140.5.5-1 ПКУ з 23.05.2020 р. платники податку на прибуток повинні будуть збільшити свій фінрезультат на суму 30% вартості експортованих товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ, реалізованих на користь «низько податкових» нерезидентів).

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання Звіту про контрольовані операції.

У разі підготовки документації і подання Звіту про контрольовані операції виявилось, що ціна реалізації є нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу «витягнутої руки», коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між цими цінами.