У ФОКУСІ ДПС «МАЛЕНЬКА ЗАРПЛАТА» ПРАЦІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВА

Вже не перший рік податківці намагаються вплинути на легалізацію заробітних плат працівників та їх підвищення з метою наповнення бюджету. Роблять вони це в тому числі надсилаючи роботодавцям листи. Як реагувати на запити податкової служби, якщо вони надходять електронною поштою без підпису та не містять вказівки адресата?

Про що питають?

Останнім часом роботодавці почали отримувати листи від податкової служби щодо підвищення рівня оплати праці працівників. Це, як правило, скан-копія роздрукованого на папері тексту листа без дати та номера, де отримувачем є «Шановний платник податків».

У листах зазначається, що податківці проаналізували поданий роботодавцем Податковий розрахунок та виявили, що середньомісячна заробітна плата на одного працюючого у такого роботодавця менша законодавчо встановленого мінімального розміру заробітної плати. Отже, роботодавець нібито порушує законодавство про працю.

Тобто таку розрахункову на базі поданої звітності «середню зарплату» порівнюють з нормою. І на підставі цього пропонують роботодавцю розглянути питання щодо підвищення рівня заробітної плати працівників.

Метою такої електронної розсилки є наповнення дохідної частини бюджету податками та зборами за рахунок підвищення рівня зарплати на підприємстві.

Далі в електронних листах вказують, що необхідно надати пояснення, надіслати їх на адресу податкової з копіями підтвердних документів.

Як реагувати на такі листи? Та чи й потрібно якось реагувати?

На будь-який запит ДПС обов’язково треба відповідати лише у випадку, якщо він складений у відповідності до законодавчих норм.

Вимоги щодо запиту прописані у п. 73.3 ПКУ і в «Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом», затвердженому постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1245 (Порядок № 1245).

Запит органу державної податкової служби повинен містити номер та дату, а також:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до п. 73.3 ПКУ, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу та бути підписаний керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.

Якщо запит податківців складений з порушенням норм чинного законодавства, це дає право платнику податків не відповідати на нього. Таке правило прямо передбачено у п. 73.3 ПКУ та п. 16 Порядку № 1245.

Таким чином, листи на електронну пошту не є запитами в розумінні Податкового Кодексу України: відсутній номер, дата, підписи, не вказано підставу для надсилання запиту, конкретні пункти, статті законодавчих актів, які було порушено.

Такі листи є по своїй суті інформаційними. Вас інформують, що потрібно дотримуватися норм законодавства про працю.

На такий лист можна не відповідати, або відповісти, що такий  лист (запит) не відповідає законодавчо встановленим нормам.

ДПС має повноваження контролювати рівень зарплати працівників. Трудові питання податківці контролюють з точки зору дотримання податкового законодавства (ст. 259 КЗпП та п.п. 20.1.47 ПКУ).

У разі, якщо ви отримаєте належним чином оформлений запит, або, все ж таки, вирішите відповісти на електронний лист – у відповіді необхідно вказати про свою обізнаність щодо ст.96 КЗпП і ст.6 Закону України «Про оплату праці» – мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка в місячному розмірі) не може бути меншим за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Відповідно до ст.3-1 Закону України «Про оплату праці» розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. Проте у разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

Законодавство допускає, що у разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці, фактична заробітна плата працівника може бути нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати. При цьому вимоги ст.3-1 Закону України «Про оплату праці» щодо гарантій забезпечення мінімальної заробітної плати – дотримано.