2 листопада 2018 року Центральний банк Кіпру оприлюднив оновлений циркуляр з переліком підстав для визнання компаній компаніями-пустушками (shell companies), тобто компаніями, які не ведуть реальної діяльності і існування яких призначено для відмивання грошей.

Циркуляр від 2 листопаду містить уточнення до попереднього циркуляру від 14 червня 2018 року щодо критеріїв shell companies. Обидва циркуляри призначені для встановлення кіпрськими банками та іншими фінансовими установами осіб, які мають ознаки shell companies для припринення з ними ділових стосунків. Дані критерії у подальшому будуть внесені до нової версії Директиви Центрального банку Кіпру щодо протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму.

Виходячи з цих критеріїв, можна зробити висновок, що компанії, які здійснюють торгову діяльність, і які фактично не мають достатньої фактичної присутності (substance) в юрисдикції свого податкового резидентства або які мають податкове резидентство в офшорних юрисдикціях чи не мають податкового резидентства взагалі, не зможуть мати рахунок у кіпрському банку. Проте ці обмеження не стосуватимуться, наприклад, холдингових компаній, компаній, які створені для утримання активів, керуючих компаній та деяких інших, за умови, що може бути можливим встановити кінцевих бенефіціарів таких компаній та немає ознак ведення такими компаніями незаконного бізнесу.

Що стосується безпосередньо кіпрських компаній, то слід враховувати, що відсутність достатньої присутності (substance) на Кіпрі може призводити також до позбавлення компанії статусу податкового резидента Кіпру, а відтак – і до втрати права на застосування положень міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування. При цьому в даному випадку наявність достатньої присутності (substance) має значення для кіпрських компаній будь-яких типів (холдингові, управлінські тощо).

Також нагадаємо, що починаючи з 1 січня 2017 року, у відповідності до циркуляру Кіпрської податкової служби, кіпрські компанії повинні застосовувати принцип «витягнутої руки», тобто правила трансфертного ціноутворення, по відношенню до так званих back-to-back loans (внутрішньо-групових позик, в яких кіпрські компанії виступають як посередники між позичальником та позикодавцем, що знаходяться в інших юрисдикціях). На відміну від правил, які діяли до того, коли кіпрська компанія-посередник у таких позиках повинна була залишати собі (для оподаткування на Кіпрі) від 0,125% до 0,35% річних, а все інше виплачувати фактичному вигодоотримувачу (десь в офшорних юрисдикціях), тепер кіпрські компанії зобов’язані, знову ж таки, мати достатню присутність (substance), і обґрунтовувати відповідність своєї винагороди в такій операції у відповідності з принципом «витягнутої руки».

А з 1 січня 2019 року очікується введення на Кіпрі правил іноземних контрольованих компаній. Таким чином, використовувати Кіпр як юрисдикцію для уникнення оподаткування та відмивання грошей стає дедалі важче.