Трансфертне ціноутворення в Україні в нинішньому вигляді є лише найнижчою сходинкою у структурі нової трирівневої звітності з ТЦУ.

Так, у рамках дії п. 13 Плану BEPS передбачено таку систему звітності з ТЦУ, яка вже діє в багатьох країнах світу:

І. Документація з трансфертного ціноутворення (Local file у міжнародній практиці);

ІІ. Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (Master file);

ІІІ. Звіт у розрізі країн (Сountry-by-country report, або CbCR).

До того ж передбачено подання платником повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Кого це стосується

Постає питання, кого це стосується. Ключовим моментом є належність української компанії до міжнародної групи компаній. Так, згідно з новою редакцією ПКУ (пп. 14.1.1133 ПКУ) міжнародна група компаній — це дві чи більше юридичні особи (або утворення без статусу юридичної особи), які є податковими резидентами різних країн і пов’язані між собою за критеріями володіння або контролю таким чином, що відповідно до МСФЗ (або інших міжнародно визнаних стандартів фінансової звітності) обов’язковою є підготовка консолідованої фінансової звітності або підготовка консолідованої фінансової звітності була б обов’язковою, якби акції (корпоративні права) однієї з таких юридичних осіб перебували б в обігу на фондовій біржі.

Отже, зміни не торкнуться платників податків, які пов’язані з іноземними компаніями іншим чином. Наприклад, якщо українська компанія та іноземна компанія мають спільного засновника — фізичну особу, а також усі інші схеми, побудовані за подібним принципом.

Крім того, якщо розмір часток володіння між компаніями різних юрисдикцій унеможливлює здійснення контролю (зазвичай 50% і менше), а отже й необхідність підготовки консолідованої звітності, то такі компанії також не відповідають визначенню групи.

Зрозуміло, що зміни й поготів не стосуються платників податків, які взагалі не мають пов’язаних юридичних осіб, зареєстрованих в інших державах.

Повідомлення про участь у міжнародній групі

Надсилання платником повідомлення про участь у міжнародній групі є першим кроком для впровадження трирівневої системи звітності, адже за своєю сутністю це інформування податкових органів про коло платників, на яких поширюються «поглиблені» вимоги ТЦУ.

Так, платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня наступного року повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за встановленою формою.

Передбачено, що повідомлення міститиме таку інформацію:

  • дані про материнську компанію міжнародної групи, до якої входить платник;
  • дані про юридичну особу, яка є уповноваженим учасником міжнародної групи на подання звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній (за наявності такої юридичної особи);
  • дату, яка є останнім днем фінансового року, за який готують консолідовану фінансову звітність міжнародної групи, а в разі, якщо таку звітність не готують, — дату закінчення фінансового року відповідно до внутрішніх положень материнської компанії міжнародної групи компаній;
  • сукупний консолідований дохід міжнародної групи за фінансовий рік, що передує звітному.

Як і звіт про контрольовані операції, повідомлення про участь у міжнародній групі подають в електронній формі.

Важливою заувагою є те, що українські компанії, які хоча й належать до міжнародних груп компаній за наведеними вище критеріями, але не здійснюють контрольованих операцій, не повинні подавати повідомлення про участь у міжнародній групі.

Також звертаємо увагу, що не має значення, з якими суб’єктами відбувалися контрольовані операції. Наприклад, якщо українська компанія належить до міжнародної групи та має дві пов’язані компанії в інших державах, водночас вона не здійснювала з ними жодних контрольованих операцій, але підпала під дію трансфертного ціноутворення через закупівлю товару в нерезидента з «низькоподаткової» юрисдикції, то вона має подати повідомлення про участь у міжнародній групі.

Глобальна документація з TЦУ (Master file)

Глобальна документація за своєю сутністю дає змогу податковим органам отримати цілісне уявлення щодо розподілу ролей і ресурсів учасників міжнародної групи.

Глобальну документацію подають на запит ДФСУ платники, що входять до складу міжнародної групи компаній, якщо сукупний консолідований дохід такої міжнародної групи за фінансовий рік, що передує звітному року, дорівнює або перевищує еквівалент 50 млн євро. Як бачимо, запит може бути направлено будь-якому платнику, який мав подавати повідомлення про участь у міжнародній групі за умови додержання вартісного критерію. Як було вище зазначено, таке повідомлення має містити інформацію про сукупний консолідований дохід міжнародної групи.

Запит на подання глобальної документації в загальному випадку може бути направлено не раніше 1 року та не пізніше 3 років із дати закінчення відповідного фінансового року.

Для надання глобальної документації платник податків має 90 календарних днів із дня отримання запиту контролюючого органу.

Якщо кілька українських компаній належать до однієї міжнародної групи, то запит буде надано лише одній із них на вибір податкового органу.

Глобальна документація з трансфертного ціноутворення, яку складають у довільній формі, повинна містити:

  • інформацію про організаційну структуру міжнародної групи компаній;
  • загальний опис діяльності міжнародної групи компаній (зокрема, й опис ланцюгів постачання та утворення вартості найбільших за показником виручки міжнародної групи компаній 5 товарів / робіт / послуг, а також ланцюгів постачання будь-яких інших товарів / робіт / послуг / інших об’єктів цивільних прав, частка яких становить понад 5 відсотків від виручки міжнародної групи компаній);
  • перелік і стислий опис суттєвих договорів із надання (отримання) послуг, робіт, укладених між учасниками міжнародної групи;
  • стислий функціональний аналіз діяльності учасників міжнародної групи компаній, що мають істотний вплив на фінансовий результат цієї групи;
  • інформацію про основні угоди щодо реструктуризації бізнесу, придбання та відчуження активів, що відбувалися впродовж фінансового року;
  • нематеріальні активи, які використовує міжнародна група компаній у своїй діяльності,
  • загальний опис політики трансфертного ціноутворення щодо фінансування учасників міжнародної групи компаній;
  • консолідовану фінансову звітність міжнародної групи компаній за останній фінансовий рік.

І це геть не повний перелік інформації. На практиці ж міжнародні групи компаній готують Master file згідно з вимогами іноземних законодавств, але таку документацію потрібно принаймні переглянути на предмет відповідності законодавству України.

А втім, для компаній, що входять до складу міжнародної групи, життя ускладнюється не лише через необхідність надання додаткових документів, а й через необхідність узгодження підходів, які використовує українська компанія, з підходами групи та відсутністю протиріч. Наприклад, якщо українська компанія обирає себе найбільш «слабкою» стороною, що підлягає тестуванню, тоді як глобальний звіт свідчить про те, що вона наділена широким спектром функцій, ризиків та активів порівняно з іншими членами групи.

Звіт у розрізі країн (Сountry-by-country report)

Метою запровадження Сountry-by-country report є обмін інформацією між країнами про певні фінансові, податкові та інші показники у країнах розташування кожного з учасників групи (доходи, прибутки, податки тощо).

Звіт у розрізі країн подають, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному року, перевищує еквівалент 750 млн євро та за наявності хоча б однієї з чотирьох обставин:

  • платник податків є материнською компанією міжнародної групи компаній;
  • материнська компанія вповноважує платника податків — резидента України на подання звіту в розрізі країн до контролюючого органу;
  • відповідно до вимог законодавства материнської компанії подання звіту від такої міжнародної групи компаній не вимагається (водночас материнська компанія не вповноважує іншого учасника міжнародної групи на подання звіту в іншій іноземній юрисдикції, де передбачено його подання);
  • між Україною та юрисдикцією розташування материнської компанії (або вповноваженого учасника) підписано міжнародний договір, який передбачає можливість здійснення обміну податковою інформацією, але не набув чинності порядок обміну звітами в розрізі країн або наявні факти систематичного невиконання такого порядку. Перелік таких країн має бути оприлюднено на сайті ДФС.

Як бачимо, важливим є поняття материнської компанії міжнародної групи компаній. Так, згідно з новою нормою пп. 14.1.1031 ПКУ це юридична особа, яка входить до складу міжнародної групи компаній та одночасно відповідає таким вимогам:

1) безпосередньо (опосередковано) володіє корпоративними правами інших компаній (або фактично контролює такі компанії), і частка такого володіння є достатньою для внесення фінансової звітності інших компаній у складі міжнародної групи до консолідованої фінансової звітності такої юридичної особи;

2) фінансова звітність такої юридичної особи не підлягає внесенню до консолідованої звітності жодної іншої юридичної особи у складі міжнародної групи згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності.

Отже, якщо глобальна звітність являє собою цілісну картину щодо розподілу функцій і ресурсів учасників групи, то звіт у розрізі країн відображає розподіл фінансового результату діяльності між усіма країнами — учасниками такої групи.

Погодьтеся, що, маючи такий «панорамний знімок» зверху, в очах податкових органів не буде красиво виглядати ситуація, за якої найбільша маржа залишається в країнах із найменшими ставками оподаткування або якщо основна частина прибутку належить компанії, яка не вносить значний вклад у діяльність групи.

Коли це запрацює

Відповідно до Прикінцевих положень Закону № 466 першим звітним періодом, за який належить подати повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, глобальну документацію та звіт у розрізі країн, є 2021 рік. Відповідно повідомлення про участь у міжнародній групі потрібно подати до 01.10.2022.

Крім того, запровадження обміну звітами в розрізі країн стане можливим не раніше приєднання України до відповідної міжнародної конвенції*.

* Багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін міждержавними звітами від 27 січня 2016 р.

Відповідальність

І наостанок про ціну питання.

Оновленими нормами ПКУ за недотримання норм нового законодавства у сфері ТЦУ встановлено відповідальність у розмірах прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого законом на 1 січня відповідного податкового (звітного) року, у якому вчинено правопорушення (надалі — прожитковий мінімум).

На початок 2020 року ця сума становить 2102 грн, але, звісно, станом на 01.01.2021 вона буде більшою.

  1. Неподання звітності з ТЦУ та повідомлення:

50 розмірів прожиткового мінімуму — за неподання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній;

300 розмірів прожиткового мінімуму — за неподання глобальної документації;

1000 розмірів прожиткового мінімуму — за неподання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній.

Увага! Сплата зазначених санкцій не звільняє платника від обов’язку подати всі звіти, а також повідомлення. Якщо це не буде зроблено впродовж 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу, то платник отримає інший штраф: 5 розмірів прожиткового мінімуму за кожен день, але не більш як 300 розмірів прожиткового мінімуму. Добра новина полягає в тому, що раніше (щодо звіту про контрольовані операції та документації ТЦУ) цей повторний штраф не було обмежено фіксованою сумою, тому він міг зростати щодня безкінечно.

За аналогічним принципом тепер застосовуватимуть штрафні санкції за неподання платником уточнюючого звіту про контрольовані операції після застосування до нього штрафних санкцій: 1 розмір прожиткового мінімуму — за кожен календарний день неподання уточнюючого звіту про контрольовані операції, але не більш як 300 розмірів прожиткового мінімуму.

  1. Неповне відображення інформації:

1% від суми доходу (виручки) учасника міжнародної групи компаній, інформацію про якого не відображено у звіті в розрізі країн міжнародної групи компаній, але не більш як 1000 розмірів прожиткового мінімуму.

  1. Надання недостовірної інформації:

50 розмірів прожиткового мінімуму — у разі надання недостовірної інформації в повідомленні про участь у міжнародній групі компаній;

200 розмірів прожиткового мінімуму — у разі надання недостовірної інформації у звіті в розрізі країн міжнародної групи компаній щодо учасника міжнародної групи компаній.