21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (надалі – Кодекс), яким впроваджено значні зміни та удосконалено процедуру банкротства в Україні.
Насамперед розглянемо основні зміни у сфері банкрутства, які настануть після набрання чинності Кодексу у порівнянні із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме:
- Закон, який регулював сферу банкрутства, став кодексом;
- кредитору більше не потрібні докази безспірності його вимог, розмір яких, для відкриття провадження у справі про банкрутство, не має значення (раніше встановлювалась обов’язкова вимога – не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати);
- з’явився обов’язок подання доказів неплатоспроможності боржника, а також обов’язок авансування винагороди арбітражному керуючому у розмірі трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень (раніше право вимоги грошової винагороди виникало в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника);
- пропуск тридцятиденного строку на пред’явлення вимог тепер не позбавляє кредитора статусу конкурсного, як це було у минулому, але позбавляє права голосу на зборах та комітеті кредиторів, тобто такі кредитори мають право лише дорадчого голосу;
- кредитори, які пропустили строк на пред’явлення вимог, потрапляють у четверту чергу задоволення вимог, а не у шосту;
- кодексом скасована можливість переходу у процедуру банкрутства із процедури добровільної ліквідації;
- раніше значним визнавався правочин, балансова вартість якого перевищувала один відсоток вартості активів боржника на день укладення правочину. За новим Кодексом ринкова вартість повинна становити 10 і більше відсотків вартості активів боржника за даними останньої річної фінансової звітності;
- встановлено нові строки, протягом яких кредитор може визнати недійсними правочини боржника – три роки замість одного року, який був встановлений Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;
- змінено також і строки проведення санації. За новим Кодексом не визначаються строки санації, вони формуються планом санації. На сьогодні строк санації не може перевищувати 12 місяців;
- враховуючи попередню практику продажу майна боржника через офлайн-аукціони, які проводились з обмеженим доступом, і часто активи купувались за безцінь, Кодексом передбачено, що майно реалізується в електронній торговій системі, порядок функціонування якої затверджується Кабінетом Міністрів України.
Проте, найбільш значимою зміною, що вноситься новим Кодексом, є впровадження процедури банкротства для фізичних осіб та фізичних осіб підприємців. Зокрема зазначається, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника, за наявності таких підстав:
- розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
- боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців;
- ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;
- існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Процедура банкрутства фізичної особи завершується ухваленням Господарським судом рішення про звільнення боржника-фізичної особи від її боргових зобов’язань, але як наслідок фізична особа не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію, протягом трьох років після визнання її банкрутом.
Необхідно також зазначити, що із набранням чинності Кодексу, розгляд справ про банкрутство, незалежно від дати їх відкриття, здійснюється відповідно до норм Кодексу. При цьому провадження у справах про банкрутство, які знаходяться на стадії санації, буде продовжуватись згідно до положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
З огляду на вищевикладене, підсумуємо, що прийняття Кодексу з процедур банкрутства забезпечить значне підвищення ефективності процедур банкрутства в Україні та однозначно сприятиме залученню додаткових іноземних інвестицій в економіку України.
Максим Лєщинський, Старший юрист
Ярослав Тимощук. Юрист
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.