За останній рік тема дисконтування стала однією з найгарячіших, зважаючи на значну кількість запитів консультантам та широку практику податкових спорів.
Такий жвавий інтерес був спричинений масовим переходом великих українських компаній на Міжнародні стандарти фінансової звітності (далі – МСФЗ) та необхідністю звітування за МСФЗ уже за 2019 рік, а також прийняттям змін до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі – П(С)БО). Актуальності даному питанню суттєво додали і податкові органи, які останнім часом масово додатково нараховують податкові зобов’язання з податку на прибуток у зв’язку з проведенням дисконтування.
Незважаючи на внесені з жовтня 2019 року зміни до П(С)БО, питання порядку дисконтування за П(С)БО досі залишається дещо дискусійним. МСФЗ ж передбачає більш чіткі правила та вимоги.
В цій статті ми розглянемо основні правила та дискусійні питання обліку і оподаткування боргових фінансових інструментів, що утримуються до погашення – кредитів, позик, фінансових допомог, інших фінансових активів та зобов’язань.
Теорія дисконтування
В теорії фінансового менеджменту, дисконтування – це процес приведення майбутніх грошових потоків до теперішньої вартості. При цьому основними двома факторами, які впливають на дисконтовану величину є майбутні грошові потоки та фактор дисконтування. Якщо ж розглядати це питання в теорії бухгалтерського обліку, то це класична облікова оцінка, яка потребує застосування судження.
Вимоги МСФЗ
Первісне визнання фінансових інструментів за МСФЗ повинно оцінюватись за справедливою вартістю плюс (у випадку фінансового активу, що не оцінюється за справедливою вартістю через прибуток або збиток) або мінус (у випадку фінансового зобов’язання, що не оцінюється за справедливою вартістю через прибуток або збиток) витрати на операцію, що можуть бути безпосередньо віднесені на придбання або випуск фінансового активу або фінансового зобов’язання.
Справедлива вартість зазвичай буде дорівнювати ціні операції, тобто справедливій вартості наданої або одержаної компенсації. Наприклад, справедлива вартість безвідсоткових фінансових інструментів може оцінюватись за теперішньою вартістю майбутніх грошових потоків за конкретним фінансовим інструментом, дисконтована за переважною ринковою ставкою (подібною з точки зору валюти, строку, типу ставки відсотка й інших чинників) із аналогічним кредитним рейтингом.
При цьому, різниця між справедливою вартістю та ціною операції відображається як прибуток або збиток, якщо тільки такі операції не призводять до виникнення окремого активу або зобов’язання, або додаткового капіталу (відповідно до наявності інших операцій між сторонами, що компенсують невідповідність справедливої вартості та ціни операції або операцій між компаніями однією групи).
Торгівельна дебіторська заборгованість при первісному визнанні оцінюється за ціною операції, окрім випадків, коли до ціни операції включений значний компонент фінансування (суттєве відтермінування оплати або отримання авансу) – в такому випадку необхідно розраховувати теперішню вартість. При цьому, МСФЗ дозволяє не виділяти значний компонент фінансування, якщо підприємство очікує, що період між часом, коли підприємство передає обіцяний товар або послугу клієнтові, та часом, коли клієнт платить за такий товар або послугу, становитиме не більше 1 року.
Для визначення теперішньої вартості використовується формула:
PV = FV/ (1+r)n, де
PV – теперішня вартість
FV – майбутня вартість грошових потоків
R – ефективна відсоткова ставка за період n
n – кількість періодів.
Варто зазначити, що така формула може використовуватись лише у тому випадку, якщо грошові потоки передбачають лише повну виплату в кінці строку, при цьому кількість періодів буде залежати від необхідної періодичності розрахунків: якщо облік необхідно проводити на щомісячній основі, то, відповідно, кількість періодів необхідно зазначати у місяцях, якщо на квартальній – то у кварталах, а для підготовки виключно річних звітів – у роках.
Відповідно, процентна ставка має бути відображена за місяць, квартал або рік.
Якщо ж фінансовий інструмент передбачає виплати частинами, або виплату відсотків, то для визначення теперішньої вартості, необхідно розрахувати всі грошові потоки (виплати основної частини боргу та відсотків) по періодах таких виплат та дисконтувати кожен платіж окремо. В такому випадку формула теперішньої вартості вигладитиме так:
PV =ΣFV/ (1+r)n
За МСФЗ всі фінансові активи та зобов’язання, що утримуються до погашення, в подальшому обліковуються за амортизованою собівартістю, яка визначається як сума, за якою фінансовий актив чи фінансове зобов’язання оцінюється під час первісного визнання з вирахуванням погашення основної суми, із додаванням або вирахуванням амортизації будь-якої різниці між первісною вартістю та вартістю при погашенні, визначена за методом ефективної ставки відсотка.
Вимоги П(С)БО
Відповідно до П(С)БО необхідність в дисконтуванні при первісному визнанні фінансових активів або зобов’язань опосередковано регламентовано декількома стандартами, зокрема П(С)БО 10, П(С)БО 11, П(С)БО 13, П(С)БО 19, П(С)БО 12, П(С)БО 28.
При формальному прочитанні П(С)БО в минулій редакції можна було дійти висновку, що дисконтуванню підлягала виключно заборгованість, на яку нараховуються відсотки. До того ж, положення щодо дисконтування були досить чітко визначені виключно для довгострокових фінансових зобов’язань. При цьому, питання яким чином обліковувати різницю між фактичною собівартістю при первісному визнанні та теперішньою вартістю на дату складання балансу, залишається відкритим. Питанню ж дисконтування фінансових активів не приділено достатньо уваги. Відповідно до П(С)БО 13 «Фінансові інвестиції» фінансові активи необхідно обліковувати за амортизованою собівартістю, що визначається як собівартість фінансової інвестиції з урахуванням часткового її списання внаслідок зменшення корисності, яка збільшена (зменшена) на суму накопиченої амортизації дисконту (премії). Таким чином, якщо при первісному визнанні дисконт (премія) не були визначені, то фінансові активи, що утримуються до погашення, потрібно обліковувати за собівартістю з урахуванням лише зменшення корисності.
В цілому, серед важливих змін до П(С)БО, слід відзначити уточнення щодо застосування положень про дисконтування для будь-якої довгострокової кредиторської та дебіторської заборгованості.
При цьому, дискусійним питанням став період з якого мають застосовуватись оновлені стандарти, тобто чи вважати так зміни зміною облікової політики, що передбачає ретроспективний перерахунок, чи зміною облікових оцінок, що застосовується перспективно. Згідно з позицією Мінфіну, яку, на нашу думку, варто було б визначити у перехідних положеннях, зміни до П(С)БО все ж слід вважати зміною облікових оцінок, хоча питання щодо існуючих на дату змін зобов’язань ще залишились відкритими.
Ставка дисконтування
На практиці часто виникають суперечки щодо вибору ставки дисконтування
Серед експертів існує досить поширена думка, що для фінансових активів можна скористатись ставкою підприємства за депозитами, а для фінансових зобов’язань – за кредитами.
На нашу думку, такий підхід немає під собою належного економічного підґрунтя, адже ставка повинна відображати саме ринкові умови функціонування підприємства, а також його кредитний ризик. Обираючи для фінансових активів ставки по депозитах використовують кредитний ризик фінансової установи (банку), а не підприємства – емітента такого інструменту, отже вона не може бути застосована для дисконтування.
Як ми вже зазначали, ставка дисконтування – це один з ключових факторів в теорії дисконтування, тому значну увагу варто приділити саме визначенню цієї ставки. При цьому, у кожному конкретному випадку, її значення може бути різним. Мінімальним чинниками, що впливають на визначення ставки мають бути – валюта інструменту, строк погашення, економічні умови, в яких функціонує емітент, а також кредитний ризик емітента.
Також зустрічається позиція консультантів щодо проведення бенчмаркінгу для визначення ринкової ставки, за аналогією з правилами трансфертного ціноутворення, навіть для операцій між резидентами.
Звичайно, проведення бенчмаркінгу з використанням комерційних баз даних можна вважати більш достовірною оцінкою, зважаючи на можливість відбору найбільш співставних умов. Проте, ми розуміємо, що за такого підходу, визначення ринкової ставки може призвести до суттєвого фінансового та адміністративного навантаження на бізнес, а деколи витрати на процес можуть навіть переважати економічний ефект від такої оцінки.
На нашу думку, переважна ринкова ставка може визначатися за допомогою офіційної статистики Національного банку України, в розрізі діапазонів строків, регіонів, валют та розмірів підприємств. Зазначена статистика відображає середньозважені ринкові ставки за забезпеченими кредитами, виданими фінансовими установами України та може використовуватись як базова ставка для фінансових інструментів, яка включає в себе ризик країни. Разом з тим, має бути додатково досліджене питання визначення розміру коригування на кредитний ризик підприємства або контрагента. Звичайно, що наведений розрахунок буде менш достовірно визначати ринкові умови ніж проведення бенчмаркінгу. Проте, така належно задокументована оцінка може стати вагомим аргументом в спорах з податковими органами, які зазвичай при проведенні перевірок, за ринкову ставку приймають середньорічну ставку рефінансування або навіть облікову ставку НБУ.
Податкові спори щодо дисконтування
Ще до внесення змін в П(С)БО податківці були досить однозначні в своїх трактуваннях щодо обов’язковості дисконтування будь-якої довгострокової заборгованості, що підтверджується численними податковими спорами і судовою практикою.
Консультанти жартують, що зміни до національних стандартів є приведенням норм законодавства у відповідність до позиції податкових органів.
Судова практика щодо дисконтування поки складається переважно на користь платників податків, але по-перше такі податкові спори виникли до внесених змін до П(С)БО, а по-друге, суди розглядають питання дисконтування з досить формальної точки зору належно не дослідивши економічну суть приведення вартості грошей у часі. Судові рішення[1], як правило, базувались на відсутності методології визначення справедливої та амортизованої вартості, відсутності будь-яких роз’яснень контролюючих органів або практики дисконтування. Припускаємо, що прийняті зміни до П(С)БО нададуть додаткові аргументи податковим органам в майбутніх спорах щодо обов’язковості дисконтування, а для платників податків посилять позицію щодо оскарження раніше прийнятих рішень контролерів.
На практиці, для уникнення ризику спорів з аудиторами та податковими органами, бізнес все частіше прагне визнавати заборгованість короткостроковою, що формалізується положеннями про оплату за вимогою або щорічною пролонгацією договорів.
Приклади розрахунку
Приклад 1. Підприємство видало безвідсоткову фінансову допомогу у розмірі 1 млн гривень строком на 5 років, ринкова ставка відсотка складає 18%.
Для визначення теперішньої вартості такого фінансового інструменту потрібно скористатись формулою (у випадку застосування дисконтування з періодом рік):
PV = 1 000/(1+0.18)5 = 437,11 тис грн
А для розрахунку фінансових доходів, що повинні бути відображені в кожному році, необхідно побудувати таблицю:
| Рік | Теперішня вартість на початок періоду | Фінансові доходи за період | Теперішня вартість на кінець періоду |
| 1 | 437,11 | 78,68 | 515,79 |
| 2 | 515,79 | 92,84 | 608,63 |
| 3 | 608,63 | 109,55 | 718,18 |
| 4 | 718,18 | 129,27 | 847,46 |
| 5 | 847,46 | 152,54 | 1 000,00 |
Таким чином, різниця між теперішньою (дисконтованою) вартістю фінансової допомоги та її номінальною вартістю буде відображена протягом 5 років у складі фінансових доходів підприємства.
Приклад 2. Підприємство отримало позику у розмірі 1 млн грн під 5% річних, з виплатою відсотків щомісяця на 14 місяців. Погашення номінальної вартості позики відбувається наприкінці строку. Ринкова переважна ставка відсотка складає 18%.
У зв’язку з тим, що відсоток за позикою не є ринковим, необхідно зробити перерахунок теперішньої вартості. Для цього необхідно розрахувати суму грошової виплати в кожному місяці та продисконтувати кожний платіж:
| Місяць | Грошові потоки (відсотки по договору та виплата основної суми боргу) | Дисконтована вартість |
| 1 | 4,17 | 4,11 |
| 2 | 4,17 | 4,04 |
| 3 | 4,17 | 3,98 |
| 4 | 4,17 | 3,93 |
| 5 | 4,17 | 3,87 |
| 6 | 4,17 | 3,81 |
| 7 | 4,17 | 3,75 |
| 8 | 4,17 | 3,70 |
| 9 | 4,17 | 3,64 |
| 10 | 4,17 | 3,59 |
| 11 | 4,17 | 3,54 |
| 12 | 4,17 | 3,48 |
| 13 | 4,17 | 3,43 |
| 14 | 1 004,17 | 815,23 |
| Всього | 1 058,33 | 864,11 |
Відповідно, теперішня вартість позики номіналом 1 млн гривень за даних умов буде складати 864,11 тис грн. Для того, щоб розподілити фінансові витрати по періодах необхідно побудувати таблицю:
| Місяць | Теперішня вартість на початок періоду | Фінансові витрати за період | Виплата | Теперішня вартість на кінець періоду |
| 1 | 864,11 | 12,96 | -4,17 | 872,91 |
| 2 | 872,91 | 13,09 | -4,17 | 881,84 |
| 3 | 881,84 | 13,23 | -4,17 | 890,90 |
| 4 | 890,90 | 13,36 | -4,17 | 900,09 |
| 5 | 900,09 | 13,50 | -4,17 | 909,43 |
| 6 | 909,43 | 13,64 | -4,17 | 918,90 |
| 7 | 918,90 | 13,78 | -4,17 | 928,52 |
| 8 | 928,52 | 13,93 | -4,17 | 938,28 |
| 9 | 938,28 | 14,07 | -4,17 | 948,19 |
| 10 | 948,19 | 14,22 | -4,17 | 958,24 |
| 11 | 958,24 | 14,37 | -4,17 | 968,45 |
| 12 | 968,45 | 14,53 | -4,17 | 978,81 |
| 13 | 978,81 | 14,68 | -4,17 | 989,33 |
| 14 | 989,33 | 14,84 | -1 004,17 | 0,00 |
Таким чином, позика буде повністю погашена наприкінці 14 місяця.
З прикладів можна побачити, що маючи розуміння основних принципів та розробленої методології дисконтування, розрахунок не викликає жодних складнощів, потребує лише мінімальних затрат часу та навичок роботи в MS Excel. Проте, варто пам’ятати, що для успішного проходження аудиту та податкових перевірок слід належним чином аргументувати прийняті облікові підходи щодо проведених розрахунків..
Зважаючи на необхідність застосування правил дисконтування, в тому чи іншому об’ємі, як підприємствам, що ведуть обліку за МСФЗ, так і за П(С)БО, рекомендуємо детально проаналізувати всі поточні та потенційні операції на предмет необхідності дисконтування, а також розробити документальне забезпечення щодо застосування будь-яких облікових оцінок.
[1] Судові справи № 826/9136/17 , № 826/16321/18, № 640/19241/18, № 640/9281/19, № 640/739/19, № 160/5358/19, № 160/3311/19
Юлія Рибалко, Старший консультант з МСФЗ, EBS
Єгор Синицин, Партнер, Керівник практики оподаткування та трансфертного ціноутворення, EBS