ЗАКОНОДАВЧЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ ОЗНАК ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН: СПРОБА № N

Окрім трудового договору, по сьогоднішній день актуальною та широко застосовуваною залишається модель співпраці в рамках цивільних або господарських договорів, які регулюється цивільним та господарським законодавством. Але потенційні сторони вільні обирати вид правовідносин.

Вибір стоїть між видами правовідносин, який вони вважають доцільним за конкретних обставин – трудові, цивільні, господарські. Сторони мають право самостійно визначити вид договору, який буде укладений між ними, оскільки чинним законодавством не передбачено обов’язкового переліку випадків, коли чи за яких обставин сторони зобов’язані укладати саме трудовий договір, а коли, наприклад цивільно-правовий.

Якщо мова йде про інші договори, окрім трудового, залишається актуальним питання встановлення факту наявності «прихованих» трудових відносин органами Державної інспекції з питань праці в ході інспекційних перевірок. На сьогоднішній день ознаки трудових відносин офіційно не закріплені в жодному нормативно-правовому акті України. Путівником є ознаки-критерії, що визначені Рекомендацією Міжнародної організації праці щодо трудових відносин від 2006 року № 198 (надалі – Рекомендація). У визначенні ознак наявності трудових відносин, а також інших юридичних фактів, що можуть впливати на кваліфікацію правовідносин трудовими, ключову роль відіграє також судова практика. Через відсутність в чинному законодавстві України таких ознак суди при розгляді справи, в свою чергу, також керуються положеннями Рекомендації.

Для закріплення на законодавчому рівні ознак наявності трудових відносин було зареєстровано черговий законопроект, а саме: Проект Закону Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності від 09.02.2021 р. № 5054 (надалі – Законопроект), який на сьогодні перебуває на опрацюванні в комітетах ВРУ. Якщо коротко, то вказаним Законопроектом, серед іншого, пропонується доповнити Кодекс законів про працю України (надалі – КЗпП України) статтею 21² , в якій закріпити ознаки наявності трудових відносин.

Законопроектом також пропонується встановити презумпцію наявності трудових відносин, а саме: пропонується закріпити, що за умови існування трьох і більше ознак наявності трудових відносин, визначених Законопроектом, незалежно від назви і виду договірних відносин, що визначені сторонами, робота може бути визнана такою, що виконується в межах трудових відносин. При цьому вказаний перелік ознак є невичерпним, а крім вказаних ознак, можуть бути і інші, враховуючи специфіку діяльності осіб, на користь (в інтересах) яких виконується робота. Потрібно зазначити, що також подано альтернативний проект вищевказаного Законопроекту – Проект Закону Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо регулювання деяких питань трудових відносин від 25.02.2021 р. №5054-1.

Нижче пропонуємо коротко розглянути ознаки наявності трудових відносин, що пропонуються Законопроектом, та розглянути фактори, які, згідно з судовою практикою, можуть збільшити або навпаки, зменшити ризик визнання правовідносин трудовими.

Ознака 1. «Особисте виконання особою роботи за конкретною кваліфікацією, професією, посадою за дорученням та під контролем особи, в інтересах якої виконуються роботи». За трудовим договором особа виконує обов’язки, визначені відповідно до посади чи професії, за якою така особа була прийнята на роботу. Згідно з цією ознакою про наявність трудових відносин свідчить, відповідно, особисте виконання роботи, без можливості залучення субпідрядника, оскільки в межах трудових відносин важливим є саме знання, освіта та вміння конкретної особи, яких потребує чи вимагає замовник. Замовник доручає виконавцю певні обов’язки, встановлює контроль за їх виконанням та організовує таке виконання (порядок виконання, час та періодичність тощо), чим саме інтегрує особу в свою організаційну структуру, а також позбавляє його комерційного ризику при виконанні таких обов’язків. В рамках цивільно-правового договору також вирішальним фактором є перелік обов’язків, які виконує особа для надання послуг (виконання роботи). Про фактичну наявність трудових відносин свідчить виконання особою переліку обов’язків, характерних для певної кваліфікації, посади, професії, як це визначено, зокрема в класифікаторі професій. Якщо зміст послуг (робіт) за цивільно-правовим договором дублює або в значній мірі співпадає з переліком обов’язків за посадовими інструкціями найманих працівників на тому ж підприємстві це може виступати додатковим фактором, що свідчить про наявність фактично трудових взаємовідносин. Додатковим фактором є також дублювання змісту послуг (робіт) за цивільно-правовим договором, що є характерними для певної посади, кваліфікації, з основними видами діяльності підприємства. Таке свідчить про те, що виконувані особою обов’язки становлять частину бізнесу замовника, особа є невід’ємною його частиною.

Ознака 2. «Здійснення регулювання процесу праці, що носить постійний характер та, як правило, не передбачає встановлення особі конкретно визначеного результату (обсягу) робіт за певний період часу». Однією з підстав для визнання правовідносин за цивільно-правовим договором трудовими є виявлення факту організації та регулювання замовником процесу виконання обов’язків. У цьому випадку потрібно говорити про те, що при виконанні роботи працівник діє як невід’ємна частина організаційної, виробничої структури компанії, виконує функцію, радше, за певною професією, спеціальністю чи посадою, яка є частиною виробництва компанії, а не окремою індивідуально-визначеною роботою. Ознаками того, що робота, виконувана особою-виконавцем є, радше, працею найманого працівника, ніж роботою чи послугами незалежного підрядника, є невіддільність виконуваної роботи від інших існуючих процесів в компанії та те, що така робота за своєю суттю не може здійснюватися виконавцем самостійно та окремо від інших внутрішніх процесів компанії. При цьому обов’язки можуть виконуватися з дотриманням визначених законодавством процедур (наприклад, проходження інструктажу з охорони праці), або згідно з обов’язковими внутрішніми процедурами замовника (наприклад, дотримання санітарно-гігієнічних правил, правил виконання робіт підвищеної небезпеки тощо). Вищевказане повинно передбачати не лише ознайомлення особи з такими правилами і процедурами, а й фактичне підпорядкування їм для належного виконання роботи. Наприклад, основна діяльність замовника та виконувана робота незалежного підрядника пов’язані з роботами підвищеної небезпеки, що повинні виконуватися у встановленому порядку, або в силу специфіки роботи становлять єдиний виробничий процес. Виконання роботи за трудовим договором, на відміну від цивільно-правового, є постійним процесом, що не завершується після виконання конкретного завдання, а триває і надалі, і для замовника цінність становить сам процес такої роботи, а не її результат.

Не менш важливим фактором для цивільно-правового договору є передача замовнику по завершенню виконаної роботи конкретного матеріального результату. Такий результат роботи не завжди повинен бути матеріальним в своїй суті, наприклад, якщо надаються послуги, які споживаються в процесі їх надання, але він має бути: – індивідуально-визначеним, тобто самостійним від інших внутрішніх процесів компанії, не бути постійним повторюваним процесом; – має створюватися за результатом виконання конкретних визначених завдань роботи; – обсяг виконаної роботи можливо виміряти за певними фізичними величинами (кількісні, якісні характеристики).

Ознака 3. «Виконання роботи на визначеному або погодженому з особою, в інтересах якої виконується робота, робочому місці з дотриманням установлених нею правил внутрішнього трудового розпорядку». Зазначена ознака передбачає визначення та/або організацію замовником робочого місця виконавця, де визначальним є той факт, що робота має виконуватися за конкретним місцем з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку, інших обов’язкових внутрішніх процедур замовника. Виконання роботи на робочому місці визначається замовником обов’язковим для виконавця або ж, за відсутністю такої обов’язковості, робота за своєю суттю та пов’язаністю з іншими внутрішніми процесами замовника може виконуватися лише у визначеному місці. Однак як відзначається в деякій судовій практиці, що саме лише ознайомлення виконавця з правилами внутрішнього трудового розпорядку чи проходження інструктажу з охорони праці, не може безумовно свідчити про наявність в цивільно-правових договорах ознак трудових взаємовідносин між сторонами.

Ознака 4. «Організація умов праці, зокрема, надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця) забезпечується особою, в інтересах якої виконується робота». Зазначена ознака передбачає забезпечення особи-виконавця матеріалами, знаряддями, що є необхідними або ж суттєвими для належного виконання роботи. За трудовим договором матеріали та інструменти для виконання роботи надає чи забезпечує їх надання роботодавець. При роботі за цивільно-правовим договором матеріали та знаряддя, як правило, забезпечуються виконавцем самостійно або ж виконавець компенсує їх вартість замовнику.

Ознака 5. «Систематична виплата особі, яка виконує роботу, винагороди у грошовій та / або натуральній формі». Згідно з вищевказаною ознакою оплата виконаної роботи в межах трудового договору здійснюється систематично у визначені законодавством строки. Підставою для виплати є безпосередньо факт відпрацювання працівником визначеної йому кількості робочих годин, облік яких ведеться замовником. У той же час за цивільно-правовим договором оплата винагороди здійснюється згідно з умовами відповідного договору, погодженими сторонами, згідно з рахунками особи-виконавця та підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт. Таким чином, в межах цивільних правовідносин оплата кожної суми винагороди повинна підтверджуватися актом виконаних робіт, а також відповідати погодженому в договорі обсягу робіт та порядку їх обчислення.

Ознака 6. «Встановлення особою, в інтересах якої виконується робота, тривалості робочого часу та часу відпочинку». Визначення для особи-виконавця режиму робочого часу є характерним саме для трудових взаємовідносин. Про таке визначення в цивільно-правовому договорі може свідчити, зокрема встановлення конкретних годин початку-закінчення виконання роботи, часових меж для виконання роботи чи регулювання будь-яким іншим чином, в який час робота має виконуватися, ведеться облік відпрацьованих годин. У свою чергу, в межах цивільно-правового договору виконавець самостійно регулює час для виконання роботи, що також може передбачати, зокрема, необхідність надання послуг конкретну кількість годин та/або в межах конкретно визначених часових меж для належного надання послуг.

Ознака 7. «Відшкодування поїздок та інших фінансових витрат, пов’язаних з виконанням роботи, особою, в інтересах якої виконується робота». В межах трудового договору особа-найманий працівник може бути скерована у відрядження та/або нести інші грошові витрати, безпосередньо пов’язані з виконанням нею її трудових обов’язків. На підтвердження понесених витрат особа зобов’язана подати визначені законодавством документи. В межах цивільно-правового договору виконавець, як правило, самостійно несе витрати, пов’язані з наданням послуг. Звісно, не виключається, що в процесі роботи, виконавець може нести додаткові витрати, пов’язані з оплатою вартості послуг третіх осіб, залучених ним для належного надання послуг. В цьому випадку можливість відшкодування має бути погоджена сторонами, а підставою для відшкодування є документи, що підтверджують оплату виконавцем послуг третіх осіб.

Аналіз та оцінка взаємовідносин між сторонами стосовно того, чи є такі відносини за своєю суттю цивільно-правовими чи трудовими здійснюється судом. Як ми можемо бачити в результаті аналізу судової практики для визнання правовідносин трудовими, як правило, недостатньо наявності однієї з вищеперерахованих ознак трудових відносин, проте такі ознаки оцінюються судом в сукупності. Згідно з Законопроектом для визнання правовідносин трудовими потрібно виявити та підтвердити належними доказами не менше 3-х ознак наявності трудових відносин, перелік яких не є вичерпним та може змінюватися, зважаючи на специфіку діяльності компанії-замовника.

У той же час потрібно взяти до уваги, про що також наголошується судами, що важливим є не лише аналіз формальних ознак, тобто положень договору, актів виконаних робіт тощо на виявлення ознак трудових правовідносин, а й встановлення того, чи відповідали реальні взаємовідносини між сторонами укладеним правочинам, і чи дійсно такі укладені цивільно-правові договори регулювалися Цивільним кодексом України, чи були укладені для «приховання» трудових відносин між сторонами.

Ірина Кабачна

Юрист