ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКА У ЗВ’ЯЗКУ ЗІ СМЕРТЮ

Серпень, 2017

Усім нам добре знайома процедура звільнення працівників за власним бажанням, за угодою сторін та з інших причин, але, на жаль, бувають випадки, коли роботодавця несподівано повідомляють про смерть працівника. Як грамотно оформити всі кадрові документи на звільнення згідно з законодавством України та провести необхідні виплати у зв’язку зі смертю, розглянемо у цій статті.

Що робити, коли у вашу компанію зателефонували і повідомили про смерть вашого співробітника? Щонайперше потрібно внести відмітки до табелю обліку робочого часу про відсутність працівника на робочому місці, щоб не здійснити зайвих нарахувань, які потім не можна буде утримати. Це може бути позначення «І» – інші причини неявок, або «НЗ» – неявки з нез’ясованих причин. Можна одночасно задокументувати факт сповіщення про причину відсутності працівника доповідною запискою на ім’я директора компанії, у якій вказати, хто, коли і яким чином повідомив про смерть працівника. Доповідна записка може бути написана як працівником, який отримав повідомлення, так і безпосереднім керівником компанії.

Наступним кроком роботодавця є видання наказу про звільнення на підставі свідоцтва про смерть. До моменту отримання свідоцтва роботодавець не може звільнити працівника на підставі інших офіційних документів, у тому числі на підставі довідки про смерть.

Якщо смерть працівника сталася на тимчасово неконтрольованій території України, жодні документи з бюро судової медекспертизи або з місцевих органів РАЦС, що знаходяться на цій території, не мають юридичної сили, незважаючи на те, що вони були видані на українських бланках. Для отримання юридично дійсного свідоцтва про смерть родичі померлого мають звернутися в українські органи реєстрації актів цивільного стану або в суд. Роботодавець також має можливість самостійно отримати свідоцтво про смерть працівника, звернувшись до суду.

У випадках, коли працівник помер за кордоном, родичам, які перебувають в Україні, необхідно оформити повторне свідоцтво про смерть.

А що ж робити в ситуації, коли у працівника немає родичів або вони не мають можливості чи бажання надавати підприємству свідоцтво про смерть або нотаріально засвідчену копію? У такому разі підприємство має самостійно звернутися до органу, в якому було зареєстровано смерть працівника, для отримання офіційного підтвердження факту реєстрації смерті. Якщо інформації, де саме зареєстрована смерть працівника, на підприємстві немає, необхідно звернутися із запитом до всіх органів, де могла відбуватися така реєстрація.

Лише за наявності юридично дійсного свідоцтва про смерть роботодавець може видати необхідний наказ та вивести співробітника зі списків облікового складу підприємства. Згідно з листом Мінсоцполітики від 31.12.2010 р. N 284/06/186-10 датою припинення трудового договору буде дата смерті працівника – незалежно від того, працював у цей день померлий чи ні. При цьому дата наказу про звільнення може не збігатися з датою смерті.

У трудовій книжці померлого працівника у розділі «Відомості про роботу» у графі 3 робиться запис: «Роботу припинено у зв’язку зі смертю» і вказується номер і дата наказу. Трудова книжка померлого видається найближчим родичам під розписку або на їх вимогу надсилається поштою. Підставою для видачі трудової книжки буде заява на ім’я керівника підприємства, до якої додаються документи, що підтверджують смерть працівника та спорідненість заявника з померлим. Якщо ніхто з родичів померлого не звернувся по трудову книжку, її слід зберігати на підприємстві протягом 50 років. Потім вона може бути знищена в установленому порядку. У книзі обліку руху трудових книжок робиться запис про видачу трудової книжки членам сім’ї померлого працівника.

Відповідно до статті 1227 Цивільного кодексу України сума заробітної плати, яка належала померлому працівнику, але не була ним одержана за життя, а саме: заробітна плата за фактично відпрацьований час, допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, компенсація за невикористані дні відпустки, інші виплати виплачуються членам сім’ї померлого або його спадкоємцям. Згідно зі ст. 116 КЗпП всі виплати здійснюються в день звільнення, а якщо працівник не працював цього дня, то вказані суми слід виплатити не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Тобто відповідні суми мають бути виплачені членам сім’ї померлого за їх заявою на наступний день. У разі, якщо ніхто з родичів померлого до підприємства не звернувся, заробітна плата включається до складу спадщини. Тоді отримати її зможуть лише спадкоємці на підставі свідоцтва про спадщину. Також варто пам’ятати, що згідно зі ст. 22 п. 3. Закону України «Про відпустки» відрахування із заробітної плати за невідпрацьовані дні відпустки у разі смерті працівника не провадиться.

Крім обов’язкових виплат, які належали померлому працівнику, родичам померлого також може надаватися допомога на поховання, яка, відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» є одним із видів матеріального забезпечення, що надається за рахунок коштів ФСС ТВП (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві). Така допомога надається лише за основним місцем роботи за рахунок сплачених страхових внесків. Допомога у разі смерті працівника надається члену її сім’ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили його поховання. Допомога на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на її утриманні, надається в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але вона не може бути меншою ніж розмір прожиткового мінімуму, установленого законом (ст. 28 Закону № 1105).

Згідно Постанови правління Фонду соціального страхування України «Про встановлення розміру допомоги на поховання» від 08.02.2017, з 01 березня 2017 року встановлено розмір допомоги на поховання на рівні 4100 гривень. Така допомога може бути виплачена на підставі таких документів: на поховання застрахованої особи – заява, свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть, на поховання члена сім’ї застрахованої особи – заява, свідоцтво про смерть та довідка з місця проживання про перебування померлого члена сім’ї на утриманні застрахованої особи.

Згідно з частиною 3 статті 32 Закону № 1105, допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів.

Крім цього, підприємство може на власний розсуд виплатити матеріальну допомогу членам сім’ї померлого, якщо це передбачено політикою компанії. Для її отримання необхідна заява, копія свідоцтва про смерть і наказ роботодавця.

Відповідно до статті 53 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у разі смерті пенсіонера допомога на поховання виплачується у розмірі двомісячної пенсії померлого тим особам, які здійснили поховання, безпосередньо органами Пенсійного фонду.

Автор: Ольга Александрова

Завантажити в PDF