ЗМІНИ В МІСТОБУДІВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Березень, 2017

У лютому 2017 р. був опублікований Закон України № 1817-VIII (Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності) (далі – Закон). Основними новаціями Закону є такі: заміна «категорій складності об’єктів будівництва» (I, II, III, IV, V категорій) на «класи наслідків (відповідальності) об’єктів будівництва», зміни в дозвільних документах на будівельні роботи, а також посилення юридичної відповідальності за порушення законодавства у сфері будівництва. Ці зміни набирають чинності 10 червня 2017 р. Як йдеться в пояснювальній записці до законопроекту цього Закону, метою внесення змін є приведення дозвільно-погоджувальних процедур у будівництві в погодження із найкращими європейськими практиками». Мається на увазі приведення українського законодавства у сфері будівництва в погодження із Регламентом (ЄС) 305/2011 Європейського Парламенту та Ради Європи «Про встановлення гармонізованих умов для поширення на ринку будівельної продукції і скасування Директиви 89/106/ЄЕС». Розглянемо основні зміни більш докладно.

Найбільш значущі новації були внесені в Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»:

  • Замість категорій складності будівництва введено поняття «клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд». Усі об’єкти поділено на три класи наслідків: 1) незначні наслідки – СС1; 2) середні наслідки, СС2; 3) значні наслідки – СС3. Клас наслідків визначається згідно з будівельними нормами і стандартами. Такими нормами та стандартами на сьогодні є ДБН Ст. 1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» та ДСТУ-Н Б Ст. 1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва». Згідно з цими нормами, I та II категоріям складності буде відповідати клас наслідків СС1; III і IV категоріям складності – клас наслідків СС2, а V категорії складності – клас наслідків СС3. Водночас проектна організація буде мати право самостійно (за погодженням із замовником) відносити об’єкт до того чи іншого класу наслідків.
  • Доданий вичерпний перелік документів, які подаються для отримання замовником будівництва містобудівних умов і обмежень, а також перелік їх змісту та умов скасування. Варто зазначити, що однією з підстав скасування містобудівних умов та обмежень є ініціатива головного інспектора будівельного нагляду в разі їх невідповідності містобудівному законодавству. У такому разі, відповідно до Закону, починає діяти відповідальність посадових осіб, що видали такі містобудівні умови й обмеження!
  • Внесено зміни в перелік проектів будівництва, які підлягають обов’язковій експертизі. Так, не підлягають обов’язковій експертизі проекти будівництва, які належать до об’єктів із незначними наслідками (СС1), що відповідають I і II категорії складності з редакції, яка ще діє. Отже, після того як зміни почнуть діяти, проекти будівництва III категорії складності підлягатимуть обов’язковій експертизі.
  • Відтепер для об’єктів будівництва III категорії складності (у чинній редакції) потрібно буде здобувати дозвіл на виконання будівельних робіт. Крім того, для цієї категорії скасовано декларативне введення об’єктів в експлуатацію. Повідомний порядок початку будівельних робіт та введення об’єктів в експлуатацію через подання декларації передбачено тільки для об’єктів із незначними наслідками (СС1) (I та II категорій складності чинного порядку).
  • Законодавець значно розширив повноваження органу державного архітектурно-будівельного контролю. Наприклад, дозвіл на виконання будівельних робіт може бути скасовано в разі систематичного (два і більше разів поспіль) перешкоджання проведенню перевірки!
  • Одночасно з повноваженнями закріплені широкі підстави для проведення позапланової перевірки об’єкта будівництва, наприклад, за зверненням будь-якої фізичної особи.

Відповідно до змін, внесених до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України «Про адміністративні правопорушення», значно зросли штрафні санкції за такі порушення. Наприклад, щодо багатьох видів «будівельних» правопорушень відповідальність зросла вдвічі! Штрафні санкції розраховують, зважаючи на розмір прожиткового мінімуму.

Напрошується висновок, що декларована мета внесення змін для гармонізації законодавства України з найкращими практиками Європейського Союзу, крім самої «гармонізації», призвела до чималого посилення повноважень органів архітектурно-будівельного контролю. Поки ще незрозуміло, як нововведення будуть реалізовуватися на практиці і як вони вплинуть на будівельну сферу, проте вже зараз виникають побоювання щодо порядку реалізації повноважень із проведення перевірок та скасування дозвільної документації у сфері будівництва, що була видана раніше.

Автор: Олександр Ларченков

Завантажити в PDF