ЗАСТОСУВАННЯ КОЕФІЦІЄНТУ ПІДВИЩЕННЯ ОКЛАДІВ ПІД ЧАС РОЗРАХУНКУ СЕРЕДНЬОГО ЗАРОБІТКУ. ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА

Листопад, 2017

Чимало компаній хоча б один раз на рік підвищують оклади своїм працівникам, проте не всім відомо, що для оплати відпусток після таких підвищень необхідно застосовувати коригуючий коефіцієнт до заробітку співробітника. Якщо ж у розрахунковому періоді було декілька підвищень, особливо якщо вони супроводжуються зміною посади, завдання ускладнюється.

Пропонуємо розставити усі крапки над «і» щодо питання застосування коефіцієнтів підвищення окладів від теорії до практики. Нижче приведена таблиця, у якій експерти EBS спробували звести основні засади використання коефіцієнту підвищення окладів.

Таблиця 1. Використання коефіцієнту підвищення окладів

Чим передбачено та регулюється? п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100.
Ким використовується? Підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності.
Для яких розрахунків використовується? Виплати за період щорічної, додаткової, навчальної відпустки, компенсації невикористаної відпустки, збереження середньої заробітної плати під час виконання державних і громадських обов’язків, донорства, оплат днів службового відрядження згідно з середнім заробітком, матеріальної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку, вихідної допомоги.
У яких випадках використовується? У випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, упродовж якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включно з преміями та іншими виплатами, що враховуються під час обчислення середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їхнього підвищення. Коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулося в періоді, упродовж якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).
Який алгоритм розрахунку та використання коефіцієнта підвищення окладів? Коефіцієнт визначають через ділення тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові після підвищення, на тарифну ставку (оклад), яка була у працівника до підвищення. Такі коефіцієнти розраховують для кожного працівника окремо за кожним випадком підвищення окладу. Розрахований коефіцієнт (або декілька коефіцієнтів, якщо зарплата підвищувалася кілька разів) множать на суми нарахованого доходу за період до підвищення (до такого доходу відносять у тому числі премії, суми індексації зарплати, відпускні, нараховані за час попередньої відпустки, лікарняні).
Чи є винятки у використанні коефіцієнту підвищення окладів? У разі підвищення окладу у зв’язку з переведенням на вищеоплачувану посаду коефіцієнт підвищення окладу не застосовується (абз. 3 п. 10 Порядку № 100, лист Мінпраці від 04.04.2006 р. № 260/13/84-06).
Чи можна уникнути використання коефіцієнту підвищення окладів? Положеннями листа Мінсоцполитики від 24.10.2008 р. № 696/13/84-08 передбачається можливість госпрозрахункового підприємства в разі важкого фінансового стану дещо зменшити коефіцієнт коригування, але не звільняє ці підприємства від коригування. Водночас, як сказано далі в цьому листі, зменшення коефіцієнта коригування середньої заробітної плати оформляється наказом по підприємству. Такий наказ необхідно видати до початку періоду, до якого цей коефіцієнт застосовується. Крім того, згідно зі ст. 97 КЗпП усі питання, пов’язані з оплатою праці (форми, системи, норми праці, розцінки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій і інших заохочувальних виплат, компенсаційних і гарантійних виплат), мають погоджуватися з представниками трудового колективу, особливо якщо це стосується погіршення умов, гарантованих законодавством. Тому підставою вищевказаного наказу має бути протокол зборів трудового колективу, де мають бути озвучені в тому числі і причини, за якими встановлюється зменшений коефіцієнт (наприклад, зменшення/незначний обсяг робіт, фінансові труднощі в компанії і т. ін.).
Яка відповідальність за невикористання коефіцієнту? Незастосування коригуючих коефіцієнтів може призвести до заниження суми відпускних, що належать працівнику за відпрацьований період. За таке порушення передбачений фінансовий штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (ст. 265 КЗпП), а також адмінштраф від 510 до 1700 грн (ст. 41 КпАП).

Приклади розрахунку та застосування коригуючих коефіцієнтів:

1. Менеджер Петренко М. Ю. був прийнятий на роботу 03.10.2016 р. з окладом 10 000 грн. Працівник йде у відпустку з 10.11.2017 р. по 15.11.2017 р. Розрахунковий період для обчислення середньої зарплати для оплати цієї відпустки: листопад 2016 – жовтень 2017 року. За цей період у працівника було кілька підвищень окладу, а саме:

  • з 01.12.2016 оклад становив 12 500,00 грн;
  • з 01.05.2017 оклад становив 13 911,00 грн.

Для розрахунку будуть застосовані такі коефіцієнти, які відповідно до порядку 100 застосовуються до всього доходу, включеного в розрахунок середнього заробітку:

  • для доходу за листопад 2016 року – 1,3911 (13 911/10 000);
  • для доходу за період грудень 2016 – квітень 2017 – 1,11288 (13 911/12 500).

2. Старший адміністратор Павленко О. М. 12.05.2016 р. була прийнята на посаду адміністратора з окладом 8 500 грн. Працівниця йде у відпустку з 01.11.2017 р. по 14.11.2017 р. Розрахунковий період для обчислення середньої зарплати для оплати цієї відпустки: листопад 2016 – жовтень 2017 року. За цей період у працівниці було кілька підвищень окладу, а саме:

  • з 01.12.2016 р. оклад становив 10 000 грн;
  • з 01.03.2017 р. оклад становив 11 500 грн;
  • з 01.05.2017 р. працівниця переведена на посаду старшого адміністратора з окладом 13 000 грн.

Для розрахунку будуть застосовані такі коефіцієнти, які відповідно до порядку 100 будуть застосовуватися до всього доходу, включеного в розрахунок середнього заробітку:

  • для доходу за листопад 2016 р. – 1,35294117647 (11 500/8 500);
  • для доходу за період грудень 2016 р. – лютий 2017 р. – 1,15 (11 500/10 000);
  • для доходу за період березень 2017 р. – квітень 2017 коефіцієнт не застосовується, оскільки з 01.05 було переведення працівниці на вищеоплачувану посаду.

3. Доповнимо умови прикладу 2. З 01.07.2017 р. старшому адміністратору Павленко О. М. було підвищено оклад до 14 300 грн.

Для розрахунку будуть застосовані такі коефіцієнти, які відповідно до порядку 100 будуть застосовуватися до всього доходу, включеного в розрахунок середнього заробітку:

  • для доходу за листопад 2016 р. – 1,35294117647 (11 500/8 500);
  • для доходу за період грудень 2016 р. – лютий 2017 р. – 1,15 (11 500/10 000);
  • для доходу за період березень 2017 р. – квітень 2017 коефіцієнт не застосовується, оскільки з 01.05 було переведення працівниці на вище оплачувану посаду;
  • для доходу за період травень 2017 – червень 2017 р. – 1,10 (14 300/13 000).

Відповідно до письмових роз’яснень, наданих нам спеціалістами Мінсоцполітики у формі відповіді на письмовий запит, коефіцієнт підвищення окладів необхідно розраховувати за посадою, яку працівник обіймає на час підвищення посадового окладу. Тому, оскільки працівниці з 01.07.2017 р. був підвищений оклад на її новій посаді старшого адміністратора, має бути застосований коефіцієнт підвищення окладу за цією посадою – за період із травня 2017 р. до червень 2017 р. включно.

Отже, використання коефіцієнту підвищення окладів – обов’язок, а не право роботодавця. Тим більше, що в сучасних реаліях активізації проведення перевірок із дотримання трудового законодавства інспектори не тільки застосують вказані вище штрафні санкції, але й зобов’яжуть усунути таке порушення. Тому експерти EBS радять заздалегідь уникнути ризику негативних наслідків фактичних перевірок органами праці.

Автор: Тетяна Невмержицька, Катерина Піньковська

Завантажити в PDF