ЗАСНУВАННЯ ГРОМАДСЬКОГО ОБ`ЄДНАННЯ: КОРОТКЕ КЕРІВНИЦТВО ДО ДІЙ

 Грудень, 2017

Сьогодні громадські формування є однією з основних рушійних сил у становленні та веденні діалогу між державою та громадськістю, у просуванні та впровадженні суспільно важливих ініціатив у різних сферах громадського життя. Одним із законодавчо визначених видів громадських формувань є громадські об’єднання. Згідно із встановленою законодавством дефініцією, громадські об’єднання є добровільним об’єднанням юридичних осіб приватного права та/або фізичних осіб для здійснення та захисту прав та свобод, задоволення суспільних та інших інтересів (ч. 1 ст. 1 Закону України № 4572-17 від 22.03.2012 р. «Про громадські об’єднання», надалі – Закон). Правову основу щодо порядку створення, діяльності та припинення громадських об’єднань становлять такі нормативно-правові акти, як вищевказаний Закон, а також Закон України №755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Цивільний кодекс України, Податковий кодекс України та інші нормативно-правові акти. Згідно з положеннями Закону, громадське об’єднання може бути утворено у двох можливих організаційно-правових формах: громадська організація та громадська спілка. Для встановлення якнайбільш гнучкого механізму діяльності об’єднань громадян Законом передбачено можливість для громадського об’єднання провадити діяльність як без створення юридичної особи, так і зі статусом юридичної особи з моменту державної реєстрації та у встановленому законодавством порядку. У цій статті ми розглянемо основні етапи створення громадського об’єднання, а саме: громадської спілки зі статусом юридичної особи (надалі – Громадська спілка).

  1. Заснування Громадської спілки на установчих зборах. Громадська спілка зі статусом юридичної особи створюється порядком проведення установчих зборів її засновників (надалі – Збори). Законом передбачені чіткі вимоги як до осіб-засновників Громадської спілки, так і до питань порядку денного Зборів. Засновниками Громадської спілки можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі інші громадські об’єднання зі статусом юридичної особи (ч. 2 ст. 7 Закону), кількість яких повинна становити не менш двох засновників. Потрібно враховувати, зокрема, такі вимоги законодавства щодо структури Громадської спілки: засновниками Громадської спілки не можуть виступати політичні партії, юридичні особи, щодо яких прийнято рішення про їх припинення або які перебувають у процесі припинення (ч. 2 ст. 7 Закону), юридичні особи, єдиним засновником яких є одна й та ж юридична особа (ч. 4 ст. 7 Закону), а також юридичні особи приватного права, засновники (власники істотної участі) яких пов’язані зі здійсненням терористичної діяльності або якщо до них застосовано міжнародні санкції (ч. 5 ст. 7 Закону). Варто пам’ятати, що громадські об’єднання, у тому числі громадські спілки, зобов’язані регулярно оновлювати інформацію про своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), встановлених у порядку, визначеному відповідним законодавством, та надавати таку інформацію державному реєстратору у випадках і обсязі, передбачених законом, та іншим уповноваженим суб’єктам, зокрема банкам. Законом передбачено перелік обов’язкових питань порядку денного Зборів, щодо яких необхідно прийняти рішення, але який, втім, за ініціативою засновників може бути доповнений. Так, серед інших, обов’язковим до вирішення на Зборах є рішення про визначення особи (осіб), яка матиме право представляти Громадську спілку для здійснення реєстраційних дій, у тому числі отримання її особистої згоди щодо вищевказаного. Водночас така особиста згода не потребує нотаріального засвідчення. Повноваження такої особи (осіб) полягають безпосередньо у поданні документів для державної реєстрації громадської спілки уповноваженому суб’єкту державної реєстрації та припиняються разом із повноваженнями засновників громадської спілки після державної реєстрації.
  2. Підготовка статуту Громадської спілки зі статусом юридичної особи. Під час складення статуту Громадської спілки треба керуватися загальними положеннями законодавства щодо створення юридичної особи з урахуванням особливостей, передбачених Законом. Так, деякі з положень, що мають бути обов’язково включені до статуту Громадської спілки, розглянемо нижче.

a) Під час визначення найменування громадської спілки треба керуватися загальними положеннями щодо визначення найменування юридичної особи, визначеними Міністерством юстиції України, з огляду на особливості, що передбачені Законом. Повне найменування громадської спілки має складатися із загальної та власної назв, де загальна назва містить слова «громадська спілка» (ч. 2 ст. 10 Закону). Власна назва Громадської спілки не може містити найменування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, у тому числі містити слова «державний», «комунальний» чи похідні від них, а також містити позначення, використання яких обмежено законом.

b) Посилання на Закон як на профільний законодавчий акт, на підставі якого діє та положеннями якого у своїй діяльності керується Громадська спілка, має бути обов’язково включено до статуту. Однак під час написання відповідного пункту статуту не варто обмежуватися посиланням лише на Закон, оскільки чинним законодавством не передбачено вичерпного переліку законодавчих актів, якими мусить керуватися громадська спілка у своїй діяльності.

c) Визначення мети (цілей) та напрямів діяльності Громадської спілки. Громадська спілка може провадити діяльність із метою здійснення та захисту прав та свобод не лише інтересів своїх членів, але і прав та інтересів інших осіб, що випливає із законодавчо встановленої дефініції. Водночас треба враховувати види заборонених напрямів діяльності громадських об’єднань, передбачених Законом (ч. 1-2 ст. 4 Закону). Також доцільним є вказати чітку мету та вичерпний перелік цілей, напрямів діяльності Громадської спілки, оскільки вся подальша діяльність громадської спілки має бути спрямована на досягнення мети (цілей) та в межах напрямів діяльності, заявлених у статуті.

d) Права та обов’язки, майно Громадської спілки, особливості припинення. Громадська спілка набуває прав та обов’язків юридичної особи з дати державної реєстрації її створення, зокрема права набувати майнові та немайнові права, здійснювати підприємницьку діяльність (якщо це прямо передбачено статутом). Громадська спілка, створена у формі юридичної особи, може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо або через створені нею органи, за умови, що така діяльність відповідає статутній меті (цілям) діяльності громадського спілки та сприяє її (їх) досягненню. Громадська спілка має право володіти, користуватися та розпоряджатися коштами та майном, набуте порядком та на підставах, не заборонених законом. Будь-які доходи Громадської спілки мають бути використані лише для здійснення діяльності, спрямованої на досягнення статутної мети (цілей) Громадської спілки, фінансування видатків на її утримання, нарахування та виплату заробітної плати працівникам, сплату податків, зборів та інших обов’язкових платежів, передбачених законодавством. Належні їй права Громадська спілка зобов’язана реалізовувати задля досягнення своєї статутної мети (цілей) діяльності, у тому числі своє право володіння, користування та розпорядження належними їй коштами та майном. Взаємозв’язок між метою (цілями) діяльності та здійснюваною Громадською спілкою діяльністю є важливою умовою задля можливості подальшого використання Громадською спілкою передбачених законодавством пільг та переваг в оподаткуванні. Основною умовою та особливістю щодо порядку припинення Громадської спілки (саморозпуску за рішенням членів/учасників або реорганізації), яка повинна бути прямо зазначена в статуті, є обов’язковість передання майна та коштів Громадської спілки, що припиняється, на статутні або благодійні цілі іншому неприбутковому громадському об’єднанню (кільком іншим громадським об’єднанням) відповідного виду; або про зарахування до державного або місцевого бюджету в разі неприйняття рішення про вказану передачу коштів та майна.

Автор: Ірина Кабачна

Завантажити в PDF