Відповіді на актуальні запитання з ТЦУ

1. Обсяг нашого доходу від всіх видів діяльності становить 148 млн. грн. Наші операції підпадають під вимоги законодавства щодо ТЦУ?
Для того, щоб операції з окремими категоріями нерезидентів визнавались контрольованими, повинні одночасно виконуватись дві наступні умови (вартісні критерії):
• обсяг всіх доходів платника податків повинен перевищувати 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік (пп.39.2.1.7 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ);
• обсяг операцій з кожним таким контрагентом повинен перевищити 10 млн. грн.
В той же час, слід враховувати, що у разі здійснення операцій імпорту товарів, робіт, послуг від нерезидентів, які зареєстровані в низькоподатковій юрисдикції або мають певну організаційно-правову форму, якщо не досягнуто один або обидва вартісні критерії, що зазначені вище (тобто, якщо обсяг доходів платника податків не перевищує 150 млн. грн. та (або) обсяг операцій з нерезидентом не перевищує 10 млн. грн.), до таких операцій буде застосовним пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ. В цьому випадку платник податків має два альтернативні варіанти:
• або збільшити фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток на 30% вартості таких товарів, робіт, послуг;
• або підготувати документацію для обгрунтування цін або рентабельності в таких операціях, ідентичну до документації з трансфертного ціноутворення для контрольованих операцій.
В цьому випадку (якщо не досягнуто вартісні критерії) готувати і подавати звіт про контрольовані операції не потрібно.
Перевірити, які юрисдикції відносяться до низькоподаткових та які організаційно-правові форми є у затвержденому Кабміном Переліку, можна з використанням наступних документів:
• «Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1045;
• «Переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи», затвердженого Наказом Кабінету Міністрів України від 4 липня 2017 р. № 480.
2. Якщо ми подаємо звіт про контрольовані операції, чи є для нас обов’язковою підготовка документації? Якщо так, то чому і в які терміни?
Так, підготовка документації з трансфертного ціноутворення при наявності контрольованих операцій є обов’язковою, оскільки це є вимогою Податкового кодексу України. Подання звіту не виключає необхідність підготовки документації – у звіті платники податків розкривають інформацію про те, які контрольовані операції вони мали протягом звітного періоду, а в документації міститься обґрунтування цін або рентабельності кожної з таких контрольованих операцій.
Підпунктами 39.4.3.-39.4.4. пункту 39.4 статті 39 ПКУ передбачено, що платники податків, які здійснюють контрольовані операції, повинні складати та зберігати документацію з трансфертного ціноутворення за кожний звітний період та надавати її на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту.
ДФС має право надсилати запити щодо надання документації з трансфертного ціноутворення не раніше 1 жовтня року, що настає за календарним роком, в якому таку контрольовану операцію (операції) було здійснено. Проте, ми рекомендуємо не чекати на запит від ДФС і здійснювати підготовку документації завчасно – це надасть Вам можливість всебічно та повною мірою проаналізувати Ваші операції та підготувати якісну документацію.
Крім того, у разі, якщо буде потрібно скоригувати фінансовий результат до оподаткування (якщо ціни або рентабельність контрольованої операції знаходиться поза межами ринкового діапазону цін (рентабельності), тобто, не відповідає принципу «витягнутої руки», то краще встановити це та скоригувати фінансовий результат до 1 жовтня року, наступного за роком здійснення контрольованої операції, оскільки в цьому випадку таке коригування здійснюватиметься без штрафів.
3. У нас будуть контрольовані операції в 2019 році, імпорт товарів від контрагента з низькоподаткової юрисдикції, я повинна зараз коригувати фінансовий результат на 30% вартості товарів?
Коригування фінансового результату на 30% вартості товарів у відповідності до пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ передбачено виключно для операцій, які не є контрольованими, тобто якщо не досягнуто вартісний критерій (див. нашу відповідь на питання №1).
При цьому коригування на 30% вартості товарів повинно здійснюватись не за підсумками І кварталу, півріччя та 9 місяців, а за підсумками року, коли платник податків зможе встановити, чи були досягнуті вартісні критерії.
Слід зауважити, що протягом 2018 року та у попередні роки позиція ДФС України змінювалась щодо того, чи повинні платники податків здійснювати коригування за підсумками І кварталу, півріччя та 9 місяців, чи за підсумками року, з цього питання доволі часто виникали спори між консультантами та податківцями, проте в листопаді 2018 року було поставлено крапку в цьому спорі, і на даному етапі позиція ДФС України є такою, як зазначено вище (за підсумками року), що суттєво полегшує життя платникам податків (додатково дивіться Узагальнюючу податкову консультацію, затверджену наказом Міністерства фінансів України №887 від 14.11.2018 року).
Таким чином, у Вашому випадку слід дочекатись закінчення року і скоригувати фінансовий результат на 30% вартості товарів, якщо не буде досягнуто вартісні критерії.
4. Яким чином підприємство має подавати звіт про контрольовані операції та документацію з трансфертного ціноутворення?
Платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Форма та Порядок складання звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України №8 від 18 січня 2016 року.
Документація з трансфертного ціноутворення (сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі, проте за своїм змістом він має відповідати пп. 39.6.4 п. 39.6 ст. 39 ПКУ) подається платником податків державною мовою до контролюючого органу, зазначеного у запиті ДФС протягом 30 календарних днів з дня отримання відповідного запиту.
5. Які терміни для подання звіту про КО за 2018 рік та документації з ТЦУ?
Звіт про контрольовані операції за 2018 рік має бути поданим до контролюючих органів до 1 жовтня 2019 року.
Документація з трансфертного ціноутворення подається платником податків на запит ДФСУ протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту. Що стосується документації з ТЦУ щодо контрольованих операцій, здійснених у 2018 році, то ДФСУ може надіслати платникам податків запит щодо її надання не раніше 1 жовтня 2019 року.
6. Чи може головний бухгалтер підприємства самостійно підготувати документацію чи це під силу лише спеціалістам з ТЦУ?
Так, може. Проте, перед прийняттям даного рішення рекомендуємо Вам оцінити трудовитрати Вашого бухгалтера і ризики, які можуть виникнути у зв’язку зі самостійною підготовкою документації.
Слід враховувати, що відділи трансфертного ціноутворення аудиторських компаній включають зазвичай різних фахівців – юристів, економістів, бухгалтерів для всеосяжного, багатостороннього та повного аналізу контрольованих операцій. Крім того, велику роль відіграє і факт наявності різноманітних баз даних, які є доволі дорогими. До того ж, підготовка якісної документації передбачає добре володіння даною тематикою, знання не тільки положень Податкового кодексу України, але й Настанов ОЕСР з трансфертного ціноутворення, української та глобальної судової практики, позицій ДФСУ з різних питань та багато чого іншого.
На наш погляд, відслідковувати все це бухгалтеру доволі складно, оскільки у нього є його основна робота. Доручивши підготовку документації спеціалістам, Ви економите час бухгалтера, йому не доведеться ретельно досліджувати питання трансфертного ціноутворення, і він зможе використати свій час більш ефективно у сфері, якою добре володіє.
Втім, нам відомі випадки, коли платники податків мають внутрішнього фахівця виключно для підготовки своєї документації з ТЦУ, коли йдеться про велику кількість контрольованих операцій на щорічній основі. Проте навіть в такій ситуації ми б порадили час від часу залучати незалежних фахівців для оцінки якості та повноти такої документації.
7. У підприємства є кредит, отриманий від нерезидента-пов’язаної особи, за яким здійснюється нарахування та виплата відсотків. Чи треба його відображати у звіті про КО та чи потрібно готувати документацію з ТЦУ?
Якщо сума нарахованих відсотків за кредитом, отриманим від нерезидента-пов’язаної особи за звітний рік перевищує 10 млн грн, а розмір річного доходу платника податків перевищує 150 млн грн, то вищезазначені операції є контрольованими та підлягають відображенню у звіті про контрольовані операції та, відповідно, потребують підготовки документації з трансфертного ціноутворення.
8. Постійне представництво отримало фінансування від головного офісу в обсязі 11,5 млн грн. Нам треба подати звіт про контрольовані операції?
З 01 січня 2018 року господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими за умови, що їх обсяг перевищує 10 млн. грн. При цьому, на відміну від інших платників податку, які здійснюють контрольовані операції, для постійного представництва нерезидента не встановлено критерію щодо обсягу отриманого річного доходу за відповідний податковий (звітний) рік для визнання господарських операцій контрольованими.
Таким чином, так, дана операція буде визнаватись контрольованою операцією, і до 1 жовтня 2019 року постійному представництву потрібно буде подати звіт про контрольовані операції, а також слід підготувати документацію з трансфертного ціноутворення.
Зауважимо, що оскільки чинна форма звіту про контрольовані операції не передбачає надання інформації про контрольовані операції між іноземною компанією та її постійним представництвом, слід очікувати внесення змін у форму звіту. Відтак, наразі на офіційному сайті ДФС України оприлюднено для обговорення проект Наказу Міністерства фінансів України «Про затверждення Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції». Про подальший перебіг подій з цього питання ми будемо повідомляти на нашому сайті у розділі «Новини оподаткування», на нашій сторінці у Facebook та на нашому каналі в Telegramm https://t.me/TP_EBS.
9. Чи є ризик визнання операції з пов’язаною особою-нерезидентом контрольованою, якщо річний дохід платника перевищує 150 млн грн, а обсяг операції з таким контрагентом 9,8 млн грн?
Вимогами ПКУ передбачено, що обсяг господарських операцій платника податків з кожним контрагентом для цілей розрахунку вартісного критерію, для встановлення контрольованих операцій (10 млн. грн. за вирахуванням непрямих податків) обраховується за цінами, які відповідають принципу «витягнутої руки».
Теоретично, якщо уявити, що ціна або рентабельність в такій операції не відповідає принципу «витягнутої руки» і повинна бути скоригована до мінімального або максимального значення ринкового діапазону, і у випадку такого коригування обсяг операції зміниться і перевищить 10 млн. грн., то існує ризик отримання штрафу за неподання звіту про таку контрольовану операцію або за невідображення такої операції у поданому звіті.
У зв’язку з цим, у випадках, коли обсяг операції є несуттєво меншим за обсяг, встановлений для визнання операції контрольованою, ми зазвичай радимо проведення експрес-аналізу операції для встановлення відповідності її умов принципу «витягнутої руки». Така послуга не передбачає підготовку повноцінної документації і коштує менше. Проте в подальшому платник податків має письмове підтвердження такого аналізу і може надати його контролюючому органу у разі виникнення будь-яких питань з цього приводу.
10. Якщо Товариство придбаває товар у нерезидента-пов’язаної особи, що має 10 000 номенклатурних одиниць, але при цьому всі товари мають лише три відмінні коди УКТЗЕД, можна їх відобразити у звіті трьома рядками, чи треба відображати кожну номенклатурну одиницю окремо?
Порядком складання Звіту про контрольовані операції №468 від 28.04.2017 року передбачено можливість групування контрольованих операцій у їх сукупність для відображення узагальненої інформації у Додатку «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях».
Якщо розглядати зазначену операцію імпорту товару, то при наявності однакових умов поставки, країни походження товарів, методу встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» та показника рентабельності дозволяється здійснити групування за кодом товару за УКТЗЕД до рівня товарної позиції (6 знаків).

Наведені відповіді не є консультацією і надаються з інформаційною метою і можуть не враховувати обставин, які не були нам відомі. Тому в конкретних ситуаціях рекомендуємо звернутися за повною фаховою консультацією.