ВЕДЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ: РОЗВІНЧУЄМО МІФИ

Листопад, 2017

Сьогодні з огляду на події, які відбувалися та відбуваються в нашій країні, задля нормального функціонування оборонних сил країни в боротьбі з проявами зовнішньої агресії вкрай актуальним є належним чином організоване ведення підприємствами військового обліку військовозобов’язаних та призовників. На жаль, чимало підприємств ігнорує ведення військового обліку або свідомо, або через хибне розуміння основ його ведення, обумовлене існуванням низки міфів, таким чином піддаючи себе ризику накладення штрафних санкцій. У зв’язку з цим важливо розуміти, як правильно організувати військовий облік на підприємстві, щоб уникнути штрафних санкцій за порушення законодавства про військовий облік. Тож пропонуємо розвінчати найбільш розповсюджені міфи щодо ведення військового обліку на підприємстві.

Міф 1. Якщо на підприємстві працює лише один або два військовозобов’язаних працівника, то вести військовий облік не потрібно.

Насправді це не так. Ведення військового обліку є обов’язковим, якщо на підприємстві працює хоча б один військовозобов’язаний чи призовник. До того ж, приймаючи нового працівника на роботу, роботодавець обов’язково має перевірити в нього наявність військово-облікових документів: для військовозобов’язаних – військового квитка або тимчасового посвідчення, для призовників – посвідчення про приписку до призовної дільниці. Прийняття на роботу працівника, який не перебуває на військовому обліку у військовому комісаріаті, тягне за собою накладення на підприємство штрафу.

Міф 2. Відповідальність за ведення військового обліку на підприємстві несе лише керівник підприємства.

Так, дійсно, керівник підприємства є ключовою особою, відповідальною за ведення військового обліку на підприємстві. Однак відповідно до законодавства він може делегувати ці повноваження спеціально призначеній відповідальній особі з числа працівників із доплатою в розмірі 50 % посадового окладу, якщо кількість призовників та військовозобов’язаних на підприємстві менш ніж 500 осіб та зазначена особа виконує обов’язки щодо ведення військового обліку суміжно з обов’язками за основним місцем роботи. У разі, якщо кількість військовозобов’язаних та призовників більш ніж 500 осіб, для ведення військового обліку керівник може призначити певну відповідальну особу, яка виконуватиме обов’язки, пов’язані виключно з веденням військового обліку.

Міф 3. Підприємство не мусить ініціювати взаємодію з військовими комісаріатами.

Таке судження є не вірним. Особа, яка відповідальна за ведення військового обліку на підприємстві, має здійснювати постійний контроль та періодичне інформування військового комісаріату про будь-які зміни облікових даних усіх військовозобов’язаних та призовників на підприємстві, а саме:

  • протягом 7 днів – про прийняття на роботу чи звільнення з роботи військовозобов’язаних та призовників;
  • протягом 5 днів – вносити зміни облікових даних військовозоб’овязаних та призовників (зміни сімейного стану, місця проживання, освіти, посади тощо) до особових карток працівників; водночас усі зміни обов’язково мають бути підтверджені відповідними документами;
  • до 5 числа кожного місяця в разі наявності змін облікових даних військовозобов’язаних та призовників оформлювати та надсилати до військового комісаріату Донесення про зміну облікових даних зазначених працівників.

Міф 4. Військові комісаріати рідко проводять перевірки ведення військового обліку на підприємстві.

Дійсно, військові комісаріати не здійснюють виїзних перевірок на підприємства для оцінювання стану ведення військового обліку. Однак форми звітності підприємства перед ними щодо стану ведення військового обліку є:

  • не рідше ніж один раз на рік роботодавець мусить проводити звірку особових карток військовозобов’язаних працівників з обліковими даними військових комісаріатів, у яких вони перебувають на військовому обліку, та заносити результати перевірок у журнал обліку результатів перевірок стану військового обліку призовників і військовозобов’язаних;
  • не пізніше ніж 1 грудня поточного року роботодавець мусить складати та подавати до військового комісаріату Звіт зі списком працівників, які підлягають приписці до призовних дільниць;
  • отримавши повідомлення про виклик працівника до військового комісаріату, особа, відповідальна за ведення військового обліку на підприємстві, обов’язково мусить забезпечити оповіщення військовозобов’язаних та призовників про їх виклик до військового комісаріату відповідно до вимоги військового комісаріату та сприяти їхньому вчасному прибуттю за викликом.

Міф 5. Штрафи за порушення законодавства про ведення військового обліку на підприємстві є мінімальними. 

Так, дійсно, відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення штрафні санкції за порушення законодавства про ведення військового обліку складають від 1-3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у разі першого порушення й до 3-7 – у разі другого порушення у випадках: 1) неподання до військових комісаріатів Звіту зі списком працівників, які підлягають приписці до призовних дільниць; 2) прийняття на роботу військовозобов’язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку у військових комісаріатах; 3) незабезпечення сповіщення військовозобов’язаних і призовників про їх виклик до військових комісаріатів, перешкоджання їх своєчасному прибуттю в призовні дільниці; 4) несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників, несповіщення їх про виклик до військових комісаріатів.

Однак у разі порушення підприємством законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію до посадової особи можуть бути застосовані штрафні санкції в розмірі від 510 до 1700 грн, а у разі повторного порушення протягом року – штраф від 1700 до 5100 грн.

І хоча в Кримінальному кодексі України поки що немає прямої норми, яка б передбачала кримінальну відповідальність роботодавця за порушення законодавства про ведення військового обліку, є ймовірність, що роботодавець може бути притягнутий до відповідальності як співучасник працівника в умисному ухиленні від призову під час мобілізації. Судова практика з цього питання поки мінімальна й неоднозначна, проте у зв’язку з усе ще проблемною ситуацією в країні можливе посилення кримінальної відповідальності роботодавця за зрив мобілізації через внесення змін до Кримінального кодексу.

Таким чином, правильно організоване відповідно до законодавства ведення військового обліку дасть змогу аналізувати як кількісний, так і якісний склад військовозобов’язаних працівників та призовників, покращити взаємодію роботодавців із військовими комісаріатами з питань їхнього обліку, а отже, забезпечити організоване проведення призивів працівників на строкову військову службу та виконання ними законодавства про військовий обов’язок.

Автор: Тетяна Романок

Завантажити в PDF