ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

Червень, 2017

Податок на додану вартість – це один із найскандальніших та найбільш суперечливих податків, зокрема процес відшкодування ПДВ зазнає щороку чималих змін. 2017 рік не став винятком, саме тому пропонуємо розглянути в статті, що саме змінилося в процесі відшкодування ПДВ: що покращилося, а що, навпаки, спричинило обурення з боку платників податків .

З початку 2017 року відбулися значні зміни в порядку повернення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі – ПДВ), а саме: набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року №1797-VIII, п. 92 було суттєво змінено ст. 200 в розділі Податкового кодексу України (далі ПКУ), яка регулює порядок бюджетного відшкодування ПДВ, та Постанова Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 р. №26, якою затверджується новий Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – Реєстр).

Бюджетне відшкодування (згідно з підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПКУ) – це відшкодування від’ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними в розділі V ПКУ.

Найбільш суттєві зміни позначилися у веденні Реєстру. Нагадуємо, що раніше функціонували два реєстри, а саме:

  • реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають критеріям, що визначені п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України;
  • реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які НЕ відповідають цим критеріям.

Отже, новий порядок ведення Реєстру з відшкодування ПДВ передбачає створення лише одного (єдиного) публічного Реєстру, що було одним із головних пунктів антикорупційного пакету податкових змін, розроблених урядовцями спільно з бізнесом та громадськими організаціями. Цей порядок встановлює рівні можливості для всіх платників податків і, як результат, зробить відшкодування ПДВ прозорим та своєчасним.

Хочемо звернути вашу увагу на основні моменти, які передбачає новий Порядок ведення Реєстру з відшкодування ПДВ:

  • формування та ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних ДФС та Казначейства;
  • визначення чітких даних, які належать до такого Реєстру;
  • автоматичне внесення заяв до Реєстру, що здійснюється упродовж операційного дня хронологічним порядком надходження таких заяв;
  • автоматичне та щоденне відшкодування;
  • Казначейство проводить бюджетне відшкодування ПДВ на підставі даних Реєстру;
  • публікація Реєстру на офіційному веб-сайті Мінфіну.

Розглянемо ж докладніше механізм відшкодування податку та шляхи його отримання. В п. 200.4 ст. 200 ПКУ говориться про те, що є чотири варіанти зарахування суми від’ємного значення ПДВ у поданій декларації:

  1. враховується в зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ);
  2. якщо немає боргу, потребує бюджетного відшкодування за заявою платника на поточний рахунок платника податку;
  3. в разі відсутності боргу підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника в рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
  4. зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, мусить подати відповідному контролюючому органу податкову декларацію з ПДВ та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, котра включається до Реєстру на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову й митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Аналізуючи суттєві зміни щодо механізму бюджетного відшкодування у разі, якщо процес дійсно працюватиме згідно з зазначеними процедурами, можемо зробити висновок, що платники податку матимуть позитивний результат від таких нововведень, а саме:

    • єдиний автоматизований Реєстр, де буде відображатися інформація щодо дати надсилання платнику ПДВ повідомлення про відмову в прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку; суми ПДВ, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу; дати початку та закінчення проведення перевірки з обов’язковою відміткою про вид перевірки (камеральна, документальна); дати складення та вручення платнику ПДВ акту перевірки; дати й номера податкового повідомлення-рішення (далі – ППР) та неузгодженої фіскальними органами суми бюджетного відшкодування; дати початку та закінчення оскарження ППР, а також оскаржуваної суми ПДВ; реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування;
    • своєчасне відшкодування: на наступний робочий день після виникнення такого випадку в Реєстрі відображатиметься погоджена сума бюджетного відшкодування, а також дата її погодження, що з 01.01.2017 р., згідно з пп. 200.12, 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПК України), є підставою для перераховування Держказначейством цієї суми на поточний банківський рахунок платника або в рахунок сплати грошових зобов’язань чи погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
    • прозорість відшкодування.

Водночас Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 20.12.2016 року № 1791-VIII прикро розчарував платників податку. Зазначений Закон відновив право контролюючих органів на проведення документальної перевірки платника щодо бюджетного відшкодування ПДВ у разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за кошт від’ємного значення, сформованого за операціями за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками, та за операціями з придбання до 1 січня 2017 року товарів/послуг у сільськогосподарських підприємств, що використовували спеціальний режим оподаткування ПДВ. Також на підставі підпункту 78.1.18, який було тимчасово зупинено з 1 липня 2015 року до 1 січня 2017 року, підставою для документальної позапланової перевірки є подання платником податку декларації з від’ємним значенням із податку на додану вартість, яке становить понад 100 тис. грн.

Отже, у 2017 році впроваджено новий механізм відшкодування ПДВ, який має суттєво змінити та полегшити життя платникам податків, зробити систему більш швидкою та прозорою.

Автори: Аліса Жутаєва, Людмила Мартова

Завантажити в PDF