Ліквідація компанії без податкової перевірки: бути чи не бути?

29.03.2017

Ні для кого, мабуть, не секрет, що сьогодні в Україні зареєструвати компанію для ведення бізнесу можливо досить швидко та зручно,  але у разі  її ліквідації, наприклад, у зв’язку із бажанням згорнути бізнес, власники часто зіштовхуються із низкою труднощів, а також тим, що сам процес є досить тривалим у часі. Одним із найскладніших етапів ліквідації є зняття компанії з податкового обліку в органах Державної фіскальної служби України (надалі – податкові органи). Проблема полягає в тому, що податкові органи не проводять позапланові перевірки платників податків у зв’язку прийнятим рішенням про ліквідацію компанії, та не надсилають відомості про їх результати державним реєстраторам протягом тривалого часу (в окремих випадках і протягом 5-10 років з моменту звернення платника), які на підставі наданої податковим органом інформації мають внести запис про припинення юридичної особи у зв’язку з її ліквідацією за рішенням засновників (власників). Ми спробували дослідити цю проблему глибше та з’ясувати – а чи дійсно платник податків не може ліквідувати компанію в Україні, якщо податкові органи не квапляться у проведенні перевірок?

Чи обов’язкова ліквідаційна податкова перевірка?

Перш за все, слід зазначити, що основні етапи ліквідації юридичної особи за рішенням власників передбачені Цивільним кодексом України (зокрема, статтями 105, 110 та 111). В частині обов’язковості чи необов’язковості  проходження ліквідаційної перевірки податкових та інших контролюючих органів даний акт містить лише загальний обов’язок ліквідаційної комісії (ліквідатора), призначеної засновниками (учасниками) такої  юридичної особи, забезпечити своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв) для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, та інших обов’язкових платежів, контроль за справлянням який здійснюють такі державні органи. Тобто, даний обов’язок покладається на ліквідатора, якщо контролюючий орган самостійно звернеться у встановленому законодавством порядку із запитом про надання таких документів у ході проведення ліквідаційної перевірки.

Підстава проведення ліквідаційної перевірки податковими органами закріплена Податковим кодексом України, а саме підпунктом 78.1.7. пункту 78.1 статті 78 цього кодексу передбачено, що  документальна позапланова перевірка здійснюється, коли розпочато процедуру припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

В даному разі також варто згадати Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», абзацом першим пункту третього Розділу ІІ «Прикінцеві положення» містить норму про те, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Тобто, дане положення встановлювало мораторій на проведення податкових перевірок фіскальними органами, однак  на період 2015 та 2016 років. Показовим є те, що зміни до зазначеного положення Закону щодо встановлення даного мораторію вносились у листопаді 2016 року, хоча і стосувались минулих періодів. В той же час, відповідно до положень статті 6 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» мораторій  щодо планових та позапланових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) не поширюється на перевірки податкових органів.

Отже, наразі чинне законодавство не встановляє мораторію на проведення податкових перевірок. Тим не менш, окремим Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» було внесено у грудні 2016 року ряд змін до Податкового кодексу в частині процедури проведення перевірок, в тому числі щодо обов’язку Державної фіскальної служби України опублікувати план перевірок на її офіційному сайті.

Таким чином, у 2017 році ліквідаційна податкова перевірка може проводитись контролюючими органами, оскільки мораторію на їх проведення законом не встановлено.

Як ліквідувати компанію за «мовчазною згодою»?

Як уже зазначалось, податкові органи можуть проводити ліквідаційні перевірки платників податків у 2017 році, при цьому чинне законодавство встановлює ряд механізмів, аби ліквідаційні процедури навіть у зв’язку із бездіяльністю податкових органів все одно проводились у розумні строки. Таким механізмом є, перед усім, ліквідація за мовчазною згодою. Так, Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (надалі – Закон про державну реєстрацію) визначає, що державний реєстратор наділений повноваженнями на проведення реєстраційних дій, в тому числі із застосуванням принципу мовчазної згоди (згідно положень пункту 4 частини 2 статті 6 вказаного Закону). Зміст цього принципу також розкритий у Законі про державну реєстрацію і полягає в тому, що державний реєстратор набуває право на проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій без одержання від державних органів у порядку та випадках, визначених цим Законом, відповідних документів (крім судових рішень та виконавчих документів) або відомостей, за умови, що відповідні державні органи у встановлений цим Законом строк не направили до державного реєстратора такі документи або відомості.

Тобто, щоб компанія могла скористатись правом на проведення реєстраційної дії за принципом мовчазної згоди необхідно:

1) наявність підстави для проведення реєстраційної дії за таким принципом; у нашому разі – пункт 8 частини 2 статті 25 Закон про державну реєстрацію;

2) наявність законодавчого терміну для надання державним органом інформації державному реєстратору;  у нашому разі – абзац 7 частини 6 статті 13 Закон про державну реєстрацію (інформація про відсутність (наявність) заборгованості із сплати податків і зборів та відсутність (наявність) заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (за формою 30-ОПП) – у день отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації;

3) наявність порушення з боку податкового органу вказаного вище строку для надання інформації держаному реєстратору.

У разі, якщо компанія має намір скористатись своїм правом ліквідувавсь за принципом мовчазної згоди, вона має переконатись, що для цього наявні всі три із визначених вище підстав.

Як ліквідувати компанію, якщо податковий орган подав заперечення?

Найбільш типовою є ситуація, коли податковий орган все ж подав у відповідь на запит державного реєстратора, а саме направив Повідомлення про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи (підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця) за формою N 27-ОПП. Варто зазначити, що така можливість у податкового органу існувала до 18.03.2016 року згідно Порядку обліку платників податків і зборів, а вже після вказаної дати єдиною формою для надання інформації державному реєстратору стала форма 30-ОПП – Відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів.

У випадку, коли розпочата компанією до березня 2016 року ліквідація була зупинена через наявність заперечень податкового органу (форма 27-ОПП), то такий платник податків все одно має можливість, на нашу думку, ліквідувати компанію у прийнятні строки, в тому числі за принципом мовчазної згоди.

Справа в тому, що Закон про державну реєстрацію (зокрема, стаття 28) містить вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації припинення юридичної особи у зв’язку з її ліквідацією. Так, державний реєстратор має право відмовити компанії у проведенні реєстрації її припинення у разі, якщо ним отримано відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. В той же час, форма 27-ОПП містила набагато ширший перелік для подання заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, в тому числі неможливість проведення податкової перевірки, недопуск контролюючого органу до проведення перевірки та ін. Однак судова практика склалась одностайно в даному разі на користь платника податків – якщо заборгованості немає, то жодні інші заперечення не можуть слугувати підставою для відмови йому у проведення реєстраційної дії з припинення.

У разі, ж якщо ліквідація компанії була розпочата після березня 2016 року, і податковий орган не надав у відповідь на запит державного реєстратора інформацію за формою 30-ОПП, компанія знову ж таки може скористатись правом для ліквідації за мовчазною згодою, оскільки державний реєстратор після закінчення встановленого строку на звернення кредиторів (від 2 до 6 місяців – згідно рішення засновників) зобов’язаний направити запит до податкової і за відсутності відповіді протягом 1 дня від цього органу (форми 30-ОПП), набуває право на проведення реєстрації припинення юридичної особи.

Насамкінець, зазначимо, що швидкість проведення ліквідаційної процедури юридичної особи разюче впливає на інвестиційний клімат в Україні, а тому одним із головних завдань державних органів є забезпечення розумності строків проходження таких процедур для бізнесу.

Тетяна Причепа